Творче наслідування поем Гомера. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, велич Риму як провідні настанови й основний пафос поеми

Тема. Творче наслідування поем Гомера. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, велич Риму як провідні настанови й основний пафос поеми

Мета: познайомити учнів зі змістом твору, показати, в чому саме Вергілій наслідував поеми Гомера, вказати на причину цього наслідування, розкрити пафос поеми; виховувати почуття патріотизму, любові та поваги до ближнього; учити логічно мислити.

Тип уроку. Засвоєння нових знань і формування на їхній основі вмінь і навичок

                                                          Запам’ятай, римлянине! Ти владно вестимеш народи...

Хід уроку

1. 
   
   Презентація епіграфа до уроку та теми, над якою будуть працювати в класі.

Учитель.

Десь там, за смугою прибою, постає смолистий, під білими вітрилами корабель, що злітає на гребінь хвилі. На мить завмерли у повітрі весла-крила корабля. Нагнулись веслярі. Серед них – Еней, найстійкіший з-поміж героїв. Не одне диво він бачив на своєму віку, але ніщо не могло розвіяти з-перед очей ту єдину землю, що загубилась десь далеко у морі…У голові раз у раз спливали слова: «Запам’ятай, римлянине, ти владно вестимеш народи….»

Аутотренінг під релаксаційну музику 

Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо очі  (діти повторюють за вчителем) 

і промовляймо: 

„Я – розумний... 

Я – щасливий... 

Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...” 

- Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку! 

Цілепокладання. 

- Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до твору, який допоможе кожному з вас життєствердитись, знайти своє місце на землі, усвідомити власне «Я». Після сьогоднішнього уроку ми, діти, зможемо: 

* глибоко уявити багатогранність образів твору через вчинки, дії, переживання, самооцінку, роздуми; 

* знайти власне «людське» у кожній душі; 

* визначити найважливіші моральні цінності, які є пріоритетними у нашому житті. 

- Не забудьте протягом уроку заповнювати «Картки самооцінки». (додаток 1 - загальне ознайомлення) 

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Фронтальне опитування

Та не було б героя без автора. Не дізналися б ми, яких чоловіків цінували в Давньому Римі.

• Хто є автором «Енеїди»?
• Про події якої давнини велося у цьому творі?
• Чому період правління Октавіана Августа називається «золотою добою» давньоримської імперії?
• Що таке «Августів мир»?
• Кому належать слова: «Я прийняв Рим цегляним, а залишаю - мармуровим»?
• Чому поема Вергілія була названа «Енеїда»?
• Розкажіть історію створення поеми.

«Енеїді» Вергілій віддав десять останніх років життя. Спочатку поет склав план і написав епопею прозою, а потім завіршував уподобані частини. Щоб оглянути місця, зображені в поемі, він вирушив у подорож до Греції та Малої Азії. Проте Трою йому не довелося побачити. Тяжко захворівши в Афінах, він припинив мандрівку. Август порадив хворому повернутися разом з ним до Італії, де 21 вересня 19 р. до н. є. й обірвалося життя Вергілія. Прах його було перевезено до Неаполя і там поховано при Путеоланській дорозі. На надгробній плиті викарбувано: „В Мантуї я народився, умер у калабрів. Неаполь Прах береже. Оспівав череди, ниви, вождів.”

Вергілій не встиг остаточно опрацювати своєї поеми. За наказом Августа її було оприлюднено вже після смерті поета, можливо, в 17 році до н. є.

Римський народ визнав Вергілія першим своїм поетом, римським Гомером. Про те, яку загальну шану здобув автор «Енеїди» за життя, говорить хоча б свідчення історика Таціта, що коли присутні в театрі почули вірші Вергілія, вони всі підвелися і віддали їх авторові таку саму честь, як імператорові Августу.

Не обійшлося і без злих критиків. Одні обурювалися політичною тенденцією поеми, інші — її новаторством. Якийсь Карвілій Піктор навіть написав памфлет під назвою «Бич на «Енеїду». Інші дорікали Вергілієві за різні запозичення, зокрема з Гомера. На захист поета стали друзі й пізніші критики, передусім Асконій, Педіан у праці «Проти наклепників Вергілія».

- Чому автор заповідав спалити свою поему після своєї смерті, і чому Август не виконав волю митця?

- Чи були інші твори, написані Вергілієм? Як вони називалися?

3. Робота над новим матеріалом

Слово вчителя

Дороги…Батьківщина…Щемкий неспокій цих слів веде нас до Вергілія і до його твору «Енеїда». Не кожен народ міг оспівати свою любов до Вітчизни так, як це зміг зробити Вергілій. 

Цей твір за своїм сюжетом дуже нагадує уже знайомі вам роботи давньогрецького мислителя. Кого саме? Звичайно, Гомера. Нам випало дуже цікаве завдання - визначити чим же так схожі твори давньогрецького й давньоримського письменників.

Робота в зошитах.

Запис числа, класної роботи і теми уроку

Вергілій дуже хотів уславити свого покровителя імператора Октавіана Августа. Але цей дифірамб Августові став гімном Риму й римлянам.

В основі – міфічні розповіді про легендарних предків римлян (троянців, Енея).

Еней – син богині Венери. Чимало знатних римських сімей намагалися всілякими засобами вивести свій родовід від троянців, а вершиною національної гордості було довести своє походження від самого Енея.

Рід Юліїв, до якого належав Гай Юлій Цезар і усиновлений ним Октавіан, мав шанси називатися божественним. Син Енея Тасканій мав два імені – Юл. Якщо це так, то Юлій Цезар і Октавіан Август – нащадки Енея. Отже, Еней – син смертного Анхіса і богині Венери.

Згадаємо імена богів, які зустрічаються у творі. 

Хто із вас зможе побудувати родове дерево Октавіана Августа?

Анхіс + Венера=

Еней=

Асканія – Юл=

Юлій Цезар=
Октавіан Август (запис у зошитах)

4. «Мозковий штурм»

Які боги були у Давньому Римі? 
(Діти підписують під ілюстраціями імена богів)
Юпітер – цар богів і людей, громовержець
Юнона - богиня шлюбу, покровителька материнства
Нептун - бог моря.
Меркурій - бог торгівлі, посланець богів
Лавінія - дружина Енея, донька Латина.
Купідон - син Венери, бог кохання.
Вулкан - бог вогню, покровитель ковалів, захисник від пожеж
Венера – богиня кохання і краси
Простежимо, що ж довелося пережити Енею, троянському воїну

5. Презентація 

Учитель. Слайд 3.Троя святкувала перемогу! Ніч уже давно спустилася на землю, на натовп людей, сп’янілих вином і радістю закінчення великої війни. Вони продовжували кричати: «Пішли додому прокляті ахейці! Слава непереможній Трої!Слава героям-троянцям! » 

Не було у святкуючому натовпі жодної душі, яка б знала про те, що через декілька годин рідне місто буде перетворене на згарище, що за плечима кожного троянця стоїть смерть.

Еней, син Анхіза, троянський воїн, не брав участь у святкуванні. Він сидів вдома й дивився, як догоря вогнище у нього в кімнаті. Щось тривожне не давало йому заснути. «Чому троянці так швидко покинули троянський берег? Що за таємницю має дерев’яний кінь?» думки швидко змінювали одна одну.

Учитель. Слайд 4. Вогонь потух. Еней заснув. Раптом голос розбудив його: «Не час спати! Зовсім скоро у попелищі буде Троя! Тікай звідси! Бери свої святині й тікай! Шукай собі нову Батьківщину!»

«Тікай!» - відізвалося трикратним ехом.

А на вулицях Трої щасливі голоси раптом змінилися на крики відчаю. Дзвін зброї, стогін помираючих раптом заполонили місто. Зрозумів Еней , що повернулися ахейці, і за стінами його будинку іде смертний бій. Невже він міг покинути товаришів у таку скрутну хвилину? Хіба міг покинути місто, де народився і виріс? 

Учень Слайд 5.Старий Анхіз був батьком Енея. Колись давно він закохався в богиню Афродіту. Вони покохали одне одного. Але недовго тривала ця любов, бо Юпітер, дізнавшись про стосунки, богині й смертного, покарав Анхіза, зробивши нерухливими руки й ноги рук і ніг. Забравши свого немічного батька і дружину Креусу із сином Юлом, Еней кинувся із палаючого міста. Лише зображення богів-покровителів, яких він мав із собою, зігрівали душу Енею.

Учитель. Слайд 6.Все далі й далі на захід пливли кораблі Енея. Навколо- лише широчінь моря. Страшна неозора морська стихія навіть у спокійну погоду, але в 10 разів страшніша, коли вітер підіймає величезні спінені хвилі й ховає небо за чорними хмарами. Тоді морякам доводиться молитися тільки Нептуну.

Страшна буря догнала кораблі Енея раптово, тільки вітрила встигли прибрати мандрівники. Як половинками горіха грав вітер кораблями, то підіймав їх на гребені хвиль, то з розгону кидав їх у безодню. Ніби соломинки ламалися мачти, летіли, підхоплені ураганом вітрила. На допомогу Енею і його команді прийшов Нептун.

Учень. Слайд 7. Карфаген. Царицею цього міста була Дідона. Вона також колись була втікачкою. На землю Лівійську вона приїхала із далекої Фінікії. Її чоловіка вбив брат Пігмаліон. Вона залишилася вдовою. Після цього життя Дідони висіло на волосинці. Морем вона дісталася землі Африки, а потім у місцевого вождя купила землю розміром із шкуру бика. Вона розрізала шкуру на маленькі шматочки і відміряла ділянку , на якій можна було побудувати ціле місто 

Учитель. Слайд 8. Тихо спускався вечір. Супутники Енея відпочивали на березі річки, а їх вождь , із сином Юлом - у розкішному палаці Дідони. Маленький Юл сидів на колінах цариці й уважно слухав розповідь батька про перенесені троянським народом страждання. Сльози тремтіли на очах Дідони. Розповідь Енея була такою яскравою, що, здавалося, цариця на власні очі бачить, як палає Троя, як Еней на своїх руках виносить хворого батька. 

Кохання до Енея та надія на сімейне щастя з благородним троянцем прокидалися у серці Дідони. Сльози, що котилися по щоках цариці, вразили серце й самого Енея. Розповідаючи, він мимоволі любувався красою цієї ніжної, рішучої і мужньої жінки. Вони не знали, що Афродіта наказала своєму сину Ероту пустити у їх серця стріли кохання.

Учитель. Слайд 9. Минали дні. Кохання заполонило душі Енея і Дідони. Та ось пішов розголос про те, що вони мають одружитися. Але не так просто це зробити. Звістка про щастя цих двох людей дійшла до богів. Юпітер послав Меркурія з повідомленням, що той став рабом жінки, і тому нічого йому робити у цьому краї. Йому потрібна слава великої держави. Необхідно залишити Карфаген і пливти туди, куди велять боги.

Учитель. Слайд 11. Все далі відступав берег, на якому залишилася прекрасна горда жінка. Еней стояв на кормі і дивився, як тане вдалині білосніжне місто. Раптом він побачив, що на березі бухти, де стояли його кораблі, піднялося в небо полум’я. Серце защеміло. Але він так і не дізнався, що насправді сталося на березі.

Іще вночі Дідона наказала скласти недалеко від корабельної зупинки сухі дрова й смолисті гілки в вогнище. На нього вона красиво уклала квіти, дари Енея і його меч, залишений ним як пам’ять про себе. Коли троянські кораблі підняли вітрила, Дідона розпустила волосся, промовила слова похоронного гімну й піднялась на вогнище. Останній раз Дідона подивилася на троянські кораблі, що відходили в море. Взяла в руки меч Енея і встромила в своє серце. Служниця піднесла факел до сухих гілок, вогнище загорілось, його полум’я і стало прощальним привітом Дідони.

Учень 

Иосиф Бродский 

Великий человек смотрел в окно,
а для нее весь мир кончался краем
его широкой, греческой туники,
обильем складок походившей на
остановившееся море.
Он же
смотрел в окно, и взгляд его сейчас
был так далек от этих мест, что губы
застыли, точно раковина, где
таится гул, и горизонт в бокале
был неподвижен.
А ее любовь
была лишь рыбой -- может и способной
пуститься в море вслед за кораблем
и, рассекая волны гибким телом,
возможно, обогнать его... но он --
он мысленно уже ступил на сушу.
И море обернулось морем слез.
Но, как известно, именно в минуту
отчаянья и начинает дуть
попутный ветер. И великий муж
покинул Карфаген.
Она стояла
перед костром, который разожгли
под городской стеной ее солдаты,
и видела, как в мареве костра,
дрожавшем между пламенем и дымом,
беззвучно рассыпался Карфаген
задолго до пророчества Катона.

Учитель. Слайд 12. Тепер ніщо не заважало Енею дістатися землі Італійської. Щоб дізнатися про своє майбутнє, необхідно було спуститися до Аїду. В цьому Енею допомогла Сівілла. 

Учитель. Слайд 13. Еней дуже хотів зустрітися зі своїм батьком, який на той час був уже мертвим. Коли побачив-хотів обійняти, та даремно. Безтілий дух дорогої людини вислизав із рук . Світлий образ батька жестом зупинив Енея і порадив, щоб той не намагався обійняти, бо він мертвий. Перед очима Енея – ріка Літа. За нею знаходяться на світлій поляні душі ненароджених дітей. Серед них і ще ненароджений син Енея і Лавінії. Саме від нього піде прославлений рід, до якого буде належати й божественний Рому. Саме йому написано на роду побудувати нову Трою, буде вічно на землі Італії. І найголовніше – земля, що приготовлена богами, знаходиться у гирлі ріки Тібр.

Учитель. Слайд 14. Як солодко було ступити нарешті на м’яку зелену траву! Заховатися в тіні дерева, попити прозорої джерельної води! На землі, де зупинилися мандрівники, господарював Латін. Він відразу дозволив мандрівникам поселитися у його країні. Він був величним і могутнім, але не було у нього спадкоємця. У домі господарювали , крім нього, жінки . 

Учень Слайд 15.Мав цар доньку. Багато сваталося юнаків до Лавінії. Одним із них був двоюрідний брат Турн. Але Латін не поспішав видавати заміж свою доньку за нього. Колись давно його дід напророкував нареченого із інших країв. Це доля.

Учитель. Слайд 16. Так війна прийшла на землю латинян. Як і всяка війна, вона була жорстокою і кривавою. Багато воїнів місцевих племен підтримали рутилів і їх військового начальника Турна.

Учень. Слайд 17. Сильні були воїни Турн і Еней. Обидва кликали богиню перемоги. У смертельному бою зійшлись вони, рівні за силою і мужністю. Але боги схильні були до Енея. Венера й Вулкан подарували герою щит, який захистив його. Сильним ударом списа збив він супротивника на землю. Пробив і щит семишаровий, і бронзовий панцир Турна. Простягнув до Енея руку переможений вождь рутулів і сказав : «Про одне прошу, змилуйся над моїм батьком, віддай йому моє тіло». 

Учитель. Слайд 18. Здригнулося серце Енея, відвів він занесеного списа, вирішив пожаліти Турна. Але раптом побачив на ворогові пояс свого друга Палланта. Закипіла кров у Енея. «Не я, Паллант наносить удар своєю рукою!»- закричав герой, і спис ввігнав у груди Турну.

Учитель. Слайд 19. Так закінчилася війна троянців на новій Батьківщині.

6. Слово вчителя.

Вергілій не визнавав того, що його «Енеїда» дуже схожа на гомерівські твори. У нього було своє пояснення: «Легше у Геркулеса вкрасти палицю, ніж у Гомера вірш». Чи згодні ви з цим?

Використання прийому «Ланцюжок емоцій»

Погляньте на дошку, де на малюнках зображені емоції, які найчастіше переживає людина. Які емоції і коли саме переживали ви під час уроку. Свою відповідь аргументуйте.

Фізкультхвилинка

Свято! Свято! Свято в Трої!(хлопки в долоні)

Лиш Еней втікає з міста, взявши батька і дружину (крокуємо)

І веслує він на морі, дістається Карфагену (веслуємо)

Де закоханий в Дідону, він планує одружитись(ривки руками верх-низ)

Та прибіг Меркурій жвавий(біг)

«Попрощайся,-каже,-друже, ти з коханою своєю!(повороти назад)

І пливи по морю далі…»(веслують)

Ще не знав Еней із Трої(повороти головою)
Що із Турном битись насмерть
Доведеться із-за жінки(ривки руками перед грудьми)
7. Живопис словом. 

- Спробуйте на основі прослуханого одним словом «намалювати» душу Енея 
- На «пелюстках почуттів» вкажіть, з чого складається  душа.  (На дошці розміщено квітку, до якої діти додають записані на пелюстках власні враження). (Додаток 4) 

7. Робота в парах.
Зверніть увагу на уривки із творів «Енеїда» Вергілія та «Іліада» Гомера.Знайдіть, що об єднує ці два уривки, а що різнить.
Виразно прочитайте уривки із творів 
Робота над перекладами.
Порівняйте описи щитів
1 учень Щит Енея (Вергілій)
Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні, 
Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди 
Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий 
І незчисленні усі, послідовно проваджені війни 
Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері 
І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих 
Як вони граються сміло, до матері як припадають, 
Як і вона, повернувши до них свою шию могутню
Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне 
Гам - підіймається Рим, там - сабінських жінок викрадають - 
Лиже насильство під час циркової забави; ще далі 
Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом 
Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом 
Далі обидва царі, військове покінчивши змагання 
Перед жертовником, збройні, з вином у руках поставали 
І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду 
2 учень Щит Ахілла (Гомер)
Щит той з п'ятьох був шарів шкіряних, а поверх він багато
Вирізьбив різних оздоб, до дрібниць все продумавши тонко.
Землю на нім він зобразив майстерно, і небо, і море,
Сонця невтомного коло, і срібний у повені місяць,
І незліченні сузір'я, що неба склепіння вінчають,
Посеред них і Плеяди, й Пади, і міць Оріона,
Й навіть Ведмедицю - інші ще Возом її називають.
Крутиться Віз той на місці й лише вигляда Оріона, -
Тільки один до купань в Океані-ріці непричетний.
Вирізьбив ще на щиті він для смертних людей два прекрасні
Міста. В одному із них - весілля та учти справляють,
Юних дівчат при світлі ясних смолоскипів виводять
З їхніх світлиць і ведуть через місто під співи весільні.
Жваво кружляють в танку юнаки, і лунають довкола
Флейти й формінги дзвінкі, а жінки, стоячи на порозі
Власних осель, на юні веселощі з подивом зирять.
Сила народу на площі міській гомоніла. Знялась там
Буча бурхлива - двоє мужів про пеню сперечались
За чоловіка убитого. 
Відповідності стосуються ознак зовнішніх, а от сутність зображеного на двох щитах різна. Якщо у Гомера це зображення побуту греків, то у Вергілія це зображення історії римлян.
8. Із побаченого і почутого ми можемо зробити певні висновки. То що ж об’ єднує поеми Вергілія і Гомера? 
« Творче наслідування Вергілієм Гомера». Усно визначаємося, у чому подібність творів.

Гомер «Іліада»	Гомер «Одіссея»	Вергілій «Енеїда»
Оспівуються ахейці	Оспівуються ахейці	Оспівуються троянці
	повернення головного героя до Ітаки	Мандри головного героя із Трої до Італії
	Одіссей розповідає про свої пригоди на бенкеті в царя фраків Алкіноя	Еней у Карфагені розповідає про загибель свого міста і свої мандри
	Одіссея не хоче відпускати німфа Каліпсо	Енея затримує Дідона
	Герой спускається в підземне царство	Герой спускається в підземне царство
	Буря на морі	Буря на морі
Троянська війна розпочалася із-за жінки – прекрасної Єлени	-	Герой веде війну за прекрасну Лавінію
Немає героя, рівного Ахіллу	-	Немає героя , рівного Енею
Ахілл помстився за смерть Патрокла	-	Еней помстився за смерть Палланта
Прощання Гектора з Андромахою	-	Прощання Енея з Дідоною
Опис щита	-	Опис щита

9. А які відмінні риси між цими двома творами?
Учні
- Утвердження ідеї Римської державності
- Еней – ідеал героя-римлянина
- Використання фактів і легенд римської історії
- Поєднання міфів і сучасності
10. Складання асоціативного куща.
Які риси характеру мав головний герой твору? 
Учні записують на дошці
Еней:

• щирий шанувальник богів;
• полум’яний патріот;
• зразковий громадянин з високим почуттям обов’язку;
• ніжний сім’янин;
• людина справедлива та жаліслива до інших.

- А чи були негативні риси характеру Енея?

- Якби ви зустріли героя, то яке запитання ви хотіли б йому задати?

- Як ви гадаєте, чому Еней зміг все витримати?

- А чи є такі подвиги, які б він зміг здійснити?

Учитель. Еней - ідеал чоловічої сили, мужності, справедливості. Вергілій зробив свого героя мудрим, романтичним, справжнім…Бо таким мав бути предок Октавіана Августа. Божественним.

11. «Прес-метод»

- Чому для Октавіана Августа так важливо було прославити своє їм’я в віках?

Я вважаю, що…

12. Слово вчителя

Появу «Енеїди» захоплено зустріли сучасники. Ще до появи твору Проперцій урочисто вітав цей твір, як шедевр, величніший за твори Гомера:

Гетьте, римські усі ви письменники, гетьте і греки,

Щось більше значно росте «Іліади» самої.

Уся подальша римська література розвивалась під могутнім впливом поеми Вергілія. Ось такий він, давньоримський поет Вергілій…

13. Підбиття підсумків

Домашнє завдання. Написати твір-мініатюру «Які риси характеру є в оточуючих мене людях», « Які риси є в мені», «Які риси є у товариша», « Які риси мені хотілося б мати і чому?»