«Формування емоційного інтелекту в парадигмі сучасного метакогнітивізму на уроках світової літератури»
Глибокі соціально-економічні та духовні зрушення, що відбуваються в Україні, сприяють утвердженню людини як найвищої соціальної цінності, найповнішому розвитку її здібностей, задоволенню широких потреб, забезпеченню гармонізації міжособистісних стосунків. Практична реалізація цих завдань багато в чому залежить від самої особистості, її здатності вільно орієнтуватися в соціальному просторі, розуміти особливості розвитку й самореалізації, оволодівати науковою інформацією.
Дослідження зарубіжних учених вже давно довели, що високий рівень загального інтелекту(IQ) не гарантує його володареві успіху в кар’єрі або щастя в особистому житті. Не дивлячись на те, що наша культура й досі сконцентрована на отриманні академічних знань і абсолютно ігнорує емоційний інтелект (EQ), саме від нього залежить успіх кожного. На відміну від IQ, рівень якого багато в чому визначений генами, рівень EQ залежить від зусиль самої людини. Розвиток емоційного інтелекту – складна робота, але саме вона підвищує особисту ефективність.
Емоційний інтелект (англ. Emotional intelliqence) – група ментальних здібностей, які сприяють розумінню власних емоцій та емоцій оточуючих.
Складові EQ:
самосвідомість;
самоконтроль;
симпатія;
навики спілкування;
мотивація.
Рівень EQ залежить не лише від формування і вміння розкриватися під час уроків, а й від рівня EQ батьків, від типу мислення, темпераменту.
Актуальність проблеми полягає в тому, що виникає гостра потреба розвитку потенціалу емоційного інтелекту людини задля її ефективної соціальної адаптації та успішної самореалізації, а також у тому, що емоційний інтелект є однією з головних складових у досягненні максимального успіху в житті та відчуття щастя. Як правило, дорослі зосереджують свої зусилля тільки на тренуванні дітей в різних учбових уміннях. Забувають, що дитина в школі не тільки читає, пише й обчислює, але й роздумує, хвилюється, переживає, оцінює себе, своїх друзів. І допомагати їй треба, перш за все, в розумінні самої себе й свого місця в колективі, свого значення у взаємодії з учнями й вчителями. Допомагати в пошуку своїх ресурсів, утвердженні віри в себе, своїх можливостей і сили для подолання шкільних труднощів. Тоді дитина в школі буде пізнавати не тільки зовнішній світ, але й самого себе. У цій гармонії шкільна стежка буде впевненим радісним початком широкої та успішної дороги життя. Бо майбутнє людини значною мірою залежить від його емоційного інтелекту.
Концептуальною основою технології є теорія «емоційного інтелекту». У сотому році до нашої ери філософ Набліс Сірус сказав: «Керуйте Вашими почуттями, поки Ваші почуття не стали керувати Вами». Про взаємозв’язок емоцій та інтелекту говорили Платон і Аристотель, Л.С.Виготський та інші видатні діячі людства.
Сам термін почали використовувати на початку 1990-х років. Американські психологи П.Саловей і Дж.Майєр застосували його для сукупності позначень ступеня розвитку таких людських якостей, як самосвідомість, самоконтроль, мотивація, уміння ставити себе на місце інших людей, навички роботи з людьми, вміння налагоджувати взаєморозуміння з іншими. Найактивнішим популяризатором EQ вважається Д.Гоулмен, американський журналіст і психолог, який довів, що успіх у житті залежить не стільки від логічного інтелекту, скільки від здібностей управляти своїми емоціями.
Серед західних учених, які розробляли концепції емоційного інтелекту, були і Д.Карузо, Г.Гарднер, Р.Бар-Он, С.Хейн, Р.Купер, А.Саваф. В Україні теж з’явилися дослідження з проблеми концептуалізації цього феномену, його функцій (Е.Носенко), вивчення EQ як детермінант внутрішньої свободи особистості (Г.Березнюк) та показника цілісного її розвитку (О.Філатова).
Стосовно EQ побутує дві різні думки. Дж.Мейер вважає, що підвищити рівень EQ неможливо, тому що це не розвивається, а Д.Гоулман переконаний у протилежному, тому що нервові шляхи мозку продовжують розвиватися до середини людського життя.
Новизна впровадження технології – формування інтересу школярів до вивчення світової літератури, активізація інтелектуально-пізнавальної діяльності учнів для самовираження особистості шляхом створення позитивних мотивів, емоційного піднесення школярів, вплив на їхні почуття й мислення.
Ян Амос Каменський сформував «золоте правило» дидактики: «Нічого немає в інтелекті, чого не було б у відчуттях». Саме через емоції, відчуття розглядаються твори зарубіжних письменників на уроках світової літератури.
Практичне значення полягає в тому, що емоційно адаптовані люди можуть добре керувати своїми емоціями й розуміють почуття інших, тому мають переваги у всіх сферах, де важливо швидко розібратися в нестандартних ситуаціях. Вони підключають до розуму емоції, а це дає позитивний результат. Необхідно враховувати, що емоційно значимі для дитини ситуації спонукають її до самовираження; емоції створюють «платформу», на якій виписуються нові знання; емоційно забарвлені знання мотивують дитину до дальшого пізнання, вивчення, дослідження; освіта, яка задіює емоційну сферу людини, сприяє розвитку ціннісного ставлення до знань, до світу, до інших людей.
Для розвитку емоційної компетентності й керування емоціями дуже важливо вдосконалювати процеси сприйняття й емоційну оцінку дійсності. Основний спосіб розвитку емоційного інтелекту полягає у стимулюванні фантазії та уяви дитини, у використанні сюжетно-рольових ігор як основного засобу розвитку EQ .
Для досягнення поставлених завдань використовую різні типи уроків:
уроки риторики – театр одного актора;
уроки ерудиції – написання творів-есе, етюдів, новел;
уроки-конференції, семінари, диспути – постановка й вирішення проблемних питань з опорою на текст художнього твору, на факти з життєвих ситуацій;
уроки виразного читання – складання синонімічних рядів;
уроки-консультації – вміння зробити повідомлення, написати реферат, доповідь тощо;
уроки інтелектуальності ділової і рольової гри – написання цитатних характеристик героїв літературних творів, театралізованих уроків, складання сценаріїв, інсценізація і моделювання ситуацій;
уроки-колажі – художнє моделювання портрета вітру, дощу, мрії, образу Зими;
уроки - дослідження – наукова пошукова робота на задану тему;
уроки - діалоги – захист альтернативних думок із використанням цитат;
уроки - спогади – вивчення епістолярної та мемуарної спадщини письменників та ін.
Особливе місце на уроках світової літератури займають і кольорові картки настрою, використання музики, живопису, «доріжки емоцій». Картки настрою визначають, як почували себе діти на початку і в кінці уроку. Музика і живопис у процесі викладання вводяться як ілюстративний матеріал, що має конкретний зв’язок із темою з метою розкриття загальноестетичних категорій мовою мистецтва, підсилення значущості окремих явищ, як підготовчий фактор - створює емоційно-образне налаштування на відповідний „тон” сприймання. Бо використання саме цих видів мистецтва надають простір творчості, виходу емоціям. Розмову про збірку Генріха Гейне необхідно підтвердити музичними композиціями Р.Шумана, Ф. Шуберта, Й.Брамса, П.Чайковського, Р.Штрауса, Е.Гріга, а на уроці про творчість С.Єсеніна доцільно використати пісні, частівки тих віршів поета, які були покладені на музику. Мелодії, що звучать на уроках, поглиблюють емоційне сприйняття, дають простір для уяви та фантазії, стають засобом самовираження, допомагають розкрити творчу самобутність учнів. Діти вчаться висловлювати власні почуття звуками і рухами, що сприяє їхньому розкріпаченню і самореалізації у художній творчості. Байки І.Крилова можуть супроводжуватися ілюстративним матеріалом і музичним супроводом. Так, робота над літературним твором вимагає насамперед натхнення, яке безпосередньо пов’язане з емоційністю і прагненням до самовираження. Тому необхідно створити такі умови, в яких літературний твір відкриє свої таємниці перед учнем і стане йому близьким.
Крім того, вчитель використовує ілюстративні матеріали: набір листівок і фото за темами шкільного курсу літератури, альбоми „Письменник в образотворчому мистецтві”, „Письменник в портретах, ілюстраціях і документах” та репродукції картин видатних художників світу.
Дуже важливу роль для емоційної атмосфери виконує оформлення класу. Якщо тема – пейзажна лірика про осінь, то букет осіннього листя буде доречним. В.Сухомлинський вважав, що перше знайомство дітей з казкою, билиною має проходити у спеціально обладнаній кімнаті казок; з науково-фантастичною та пригодницькою літературою – в кімнаті думки; а твори про природу Сухомлинський вивчав не в приміщенні, а на природі: в полі, лісі, на березі ріки.
Найголовніше – після таких уроків,що у дитини розвивається емоційна сфера, її почуття, душа. Думаюча, емоційна і мисляча людина – це і є та людина, виховати яку ми прагнемо.
При сучасних підходах до освітнього процесу урок не можна розглядати як основну конструкцію. Урок лише елемент у більш вагомій одиниці, яка призначена для вивчення світової літератури. Існують такі рівні емоційного мислення: буденний, парадоксальний, процесуальний і вищий. Щоб досягти у майбутньому якоїсь мети, необхідно навчити дітей переживати ті чи інші емоції. Тому необхідно використовувати емоційну драматургію уроку – цілісний художньо-педагогічний процес, у якому емоції виступають одночасно із змістом, формою і методом пізнання художніх творів. Але хотілося б зауважити, що новітні технології потрібно використовувати нормовано. Перетворювати на самоціль недоречно. Інновації в жодному разі не повинні витісняти на другий план традиційні методи, форми та прийоми роботи з текстом художнього твору.
Результатом впровадження цієї технології є досягнення учнів школи: І місце у районному конкурсі Малої Академії Наук – Малюга С. (2007р.), ІІ місце в обласному конкурсі наукових робіт, присвячених 200-річчю з дня народження М.Гоголя, - Карпова Я. (2008р.). Неодноразово ставав переможцем районного конкурсу «Поети серед нас» учень Удовиченко Володимир (2005р., 2006р., 2007р.). Коваленко І. (9 клас) –І місце на районній олімпіаді з російської мови, Сталінська Д. (9 клас), Єрьоміна В. (10 клас)- ІІІ місце на олімпіаді з російської мови. Активні учасники Міжнародного конкурсу «Русский медвежонок», конкурсу малюнків та есе, оголошений у журналі «Зарубіжна література». Працюючи в «Школі здоров’я», використовує здоров’язберігаючі технології як на уроках, так і в позаурочний час. Добре підготувала шкільну екологічну агітбригаду «За здоровий спосіб життя» і як результат – І місце в районному огляді та ІІ місце в обласному.
Органайзер уроку
Етапи уроку Тип уроку | Початок уроку (Евокація, встановлення зв’язків | Вивчення нового матеріалу (Усвідомлення змісту) | Закріплення, тренування, відпрацювання вмінь | Повторення | Контроль ( Підсумок уроку ) | Домашнє завдання | |
Рефлексія | |||||||
Урок вивчення нового матеріалу | Створення емоційно-позитивної атмосфери на уроці. Аутотренінг. Цілепокладання | Бесіда. Лекція. Робота в групах | Рольова гра | Усне опитування | Проблемне питання | Читати, характеризувати | |
Урок удосконалення знань, формування умінь та навичок | Аутотренінг. Цілепокладання | Рольова гра «Письменницька сповідь» | Робота в парах,групах. «Робота в трійках» | Робота над змістом твору, дослідницька робота в групах | Асоціативна зарядка, заповнення карток самооцінки | Вивчити визначення, довести | |
Урок-дослідження | Створення емоційно-позитивної атмосфери на уроці Проблемне запитання | Робота дослідницьких груп | Коментоване читання | Бліц-самостійна робота | Проміжний контроль знань. Рефлексія Продовжте думку | Вибери сам | |
Урок коментованого читання художнього твору | Аутотренінг Цілепокладання Гра « Незакінчене речення» | Фронтальне опитування, презентація | Коментоване читання, «Мозковий штурм» | “Живопис словом”, робота в парах | Вибіркове оцінювання, прес- метод | Різнорівневі завдання. Творчі завдання. | |
Урок узагальнення і систематизації знань | Аутотренінг Цілепокладання Гра “Найрозумніший» | Конкурс ораторів | “Чорний ящик”, “Проба пера” | «Кольори емоцій» | Оцінювання | Творчість працює на майбутнє. Незвичайність | |
Науково-педагогічні принципи досвіду:
принцип інтегративності (формування цілісного бачення світу та розуміння місця й ролі людини в ньому);
принцип гуманітаризації ( учень – не сторонній спостерігач, а особистість, котра зацікавлено вивчає світ й усвідомлює себе його частинкою);
принцип розведення рівнів (рівень подання навчального матеріалу однаковий для всіх, рівень відтворення має враховувати індивідуальні здібності учня);
принцип пріоритету творчої діяльності (обумовлює необхідність створення технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів);
принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті (допомагає запобігти як космополітичним, так і націоналістичним збоченням у навчально-виховному процесі);
принцип особистісного підходу до учня (потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати й підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі).
Алгоритм впровадження технології
Формування інтересу школярів до предмета – це складний процес. У своєму становленні, розвитку зацікавленість учнів предметом проходить декілька етапів: цікавість (ситуативний інтерес), допитливість (стійкий інтерес) і стійкий пізнавальний інтерес.
Для того, щоб викликати інтерес до вивчення літературних творів на уроках світової літератури, необхідно пам’ятати, що учень повинен не лише поринути у світ мистецтва слова і стати співучасником творіння письменника, намагаючись зрозуміти героїв, їх вчинки, але й вчитися висловлювати свої емоції, почуття, виховувати впевненість у собі, вчитися стримувати свої емоції в певних ситуаціях, працювати над відкритістю, адаптивністю, прагненням до перемоги, ініціативністю, співчуттям, компетентністю, командною працею.
Реалізувати цю концепцію можна лише за умови формування учнів як вдумливих небайдужих читачів. Потрібно націлювати дітей, що, приступаючи до читання, необхідно ізолюватися від зовнішніх подразників і поринути у фантастичний світ художнього слова. Лише вдумливе сприйняття тексту зможе пропустити події через серце, а це дасть можливість збагатитись духовно й емоційно, підготуватися до складних життєвих випробувань.
Працюючи над художнім твором, необхідно задаватися запитаннями: які почуття викликає прочитане? Що відчувають герої творів? Необхідно частіше говорити дітям про почуття. Якщо у родині учня не прийнято говорити про емоції, то, вірогідніше, під час уроку ця дитина не зможе відкрито показувати, що вона пережила, читаючи твір. Тому необхідно звертати увагу перш за все на емоційний стан головних героїв. З цією метою використовуємо гру «Відгадай емоцію», розглядаючи ілюстрації до творів із зображеннями головних героїв. Формуючи базові поняття про емоції й переживання, необхідно вказувати на те, що прояв почуття – це нормально, що необхідно озвучувати те, що відчуваєш. Гра «Які емоції переживають герої твору?» допоможе познайомитися учням із різновидами емоцій. Необхідно навчати школярів спілкуванню з іншими дітьми. Бо найбільше EQ проявляється саме у спілкуванні. Доброзичливість, тактовність, вміння цінувати ситуацію і правильно реагувати на неї – усі ці якості можна розвивати в людині, починаючи з дитинства. Щоб простіше їй жилося в дорослому віці, на шкільному етапі виникає необхідність створення близьких, теплих стосунків із людьми , необхідність уважного ставлення до інших, вміння ставати на їх місце. Бо лише через спілкування людина може пізнати саму себе, через пережите героями можна прослідкувати ставлення до інших. Психологи вважають, що «діти, які розуміють емоції, бувають щирішими у стосунках, більш соціально умілими і прийнятими у своїй групі».(Л.С.Виготський)
Велику увагу на уроці приділяю мотивації, яка фокусує увагу дітей на проблемі й викликає інтерес до теми уроку. Наприклад, на уроці «Творче наслідування поем Гомера. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, велич Риму як провідні настанови й основний пафос поеми» розмірковуємо над тим, які почуття викликають у нас образи героїв часів Римської імперії, що мусили пережити римляни свого часу, щоб слава про їх діяння дійшла до ХХІ століття.
Під час роботи у 5-6 класах використовую художнє моделювання емоцій у музиці та живописі за програмовими літературними творами, аутотренінги, використання методу «Купол», коли подумки дитина захищається від негативних думок уявним куполом, самоспостереження, самооцінку, гру «чужа роль» та ін.
У 7-9 класах використовую емоційні оцінки явища. Метод несподіванки, метод концентрації чужої ідеї, метод накопичення напруги, метод естетизму, метод загострення високого змісту живопису, музики і літератури, «Стріловловлювач», який блокує неприємні ситуації, «Друга пара очей», коли діти стараються глибше проаналізувати вчинок героя, приміряючи ситуацію на себе.
Для реалізації поставленої мети впроваджую також ряд інтерактивних методів і технологій. Оскільки емоційний інтелект краще проявляється в груповій роботі, то використовую на уроках роботу в групах або парах. «Робота в парах» вимагає обміну думками й дозволяє швидко виконати вправи, які в звичайних умовах є часомісткими або неможливими (обговорити подію, твір, взагалі інформацію, вивести підсумок уроку, події тощо, взяти інтерв’ю один в одного, проанкетувати один одного). Після цього один з партнерів доповідає перед класом про результати. Наприклад, необхідно розтлумачити афоризми, взяті із Вергілія «Енеїда», скласти рекомендації до поведінки справжніх лицарів у сучасному світі. «Робота в трійках» - це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок). Такими спільними роботами може стати складання літературного диктанту до твору із відповідями, складання кросвордів до прочитаного твору, ребусів, загадок. «Змінювані трійки» - цей метод трохи складніший: всі трійки класу отримують одне й те ж завдання, а після обговорення один член трійки йде в наступну, один в попередню і ознайомлює членів новостворених трійок з набутком своєї. Цей метод найкраще використовувати при вивченні нового матеріалу. «2+2=4». Дві пари окремо працюють над запитанням протягом певного часу (2-3 хвилини), обов’язково доходять до спільного рішення, потім об’єднуються й діляться набутим. Як і в парах, необхідним є консенсус. Після цього можна або об’єднати четвірки у вісімки, або перейти до групового обговорення. «Карусель». Учні розсаджуються в два кола – внутрішнє і зовнішнє. Внутрішнє коло нерухоме, зовнішнє рухається. Можливі два варіанти використання методу – для дискусії (відбуваються “попарні суперечки” кожного з кожним, причому кожен учасник внутрішнього кола має власні, неповторювані докази), чи для обміну інформацією (учні із зовнішнього кола, рухаючись, збирають дані). «Робота в малих группах». Найсуттєвішим тут є розподіл ролей: “спікер” – керівник групи (слідкує за регламентом під час обговорення, зачитує завдання, визначає доповідача, заохочує групу до роботи), “секретар” (веде записи результатів роботи, допомагає при підведенні підсумків та їх виголошенні), “посередник” (стежить за часом, заохочує групу до роботи), “доповідач” (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати роботи).
Можливим є виділення експертної групи з сильніших учнів. Вони працюють самостійно, а при оголошенні результатів рецензують та доповнюють інформацію. «Акваріум». У цьому методі одна мікрогрупа працює окремо, у центрі класу, після обговорення викладає результат, а решта груп слухає, не втручаючись. Після цього групи зовнішнього кола обговорюють виступ групи і власні здобутки. Участь кожної дитини в роботі групи учні оцінюють спільно або індивідуально, що сприяє критичному ставленню до себе, відповідальності, вдосконаленню та соціалізації.
Для того, щоб методи використовувалися у повному обсязі, необхідно ознайомити дітей із правилами поведінки під час проведення таких уроків. Правила для учнів:
Кожна думка важлива.
Не бійся висловитися!
Ми всі – партнери!
Обговорюємо сказане, а не людину!
Обдумав, сформулював, висловив!
Говори чітко, ясно, красиво!
Вислухав, висловився, вислухав!
Тільки обґрунтовані докази!
Вмій погодитися і не погодитися!
Важлива кожна роль.
Для того, щоб активізувати клас, впроваджую такі прийоми, як «Велике коло». Учні сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. Вчитель може взяти слово після обговорення. «Незакінчені речення» дозволяють висловити учневі своє бачення ситуації – це продовження незакінченого речення типу “можна зробити такий висновок…”, “я зрозумів, що…” «Мозковий штурм». Учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть аналогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань. «Мозаїка». Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми (наприклад, кожна первинна група аналізувала один вірш О.Пушкіна, після переформування перша нова група повинна узагальнити тематику всіх опрацьованих віршів, друга – ідейне навантаження, третя – образи, четверта – форму).
Для кожної групи школярів, в залежності від здібностей, використовую таке коло прийомів:
* «Емоційне заохочення». Необхідно вселити в дитину віру в себе. Слід похвалити її за будь-що, навіть за щось незначне – усмішкою, поглядом дати зрозуміти, що серце, душа вчителя розкриті для неї.
* «Сходинки до успіху» - крок за кроком підніматися разом з учнем сходинками знань, віри дитини у власні сили.
*«Емоційне блокування» - це обмеження розгортання образи, розчарування, втрати віри у власні сили. Необхідно допомогти учневі пересилити свою невдачу, знайти її причину, переорієнтувати його з песимістичної оцінки на оптимістичну.
*«Стабілізація» - створення умов для того, щоб загальна позитивна реакція класу на діяльність учня не стала одноразовою, а, по можливості, часто повторювалася.
*«Даю шанс» - спеціально підготовлена педагогом ситуація, за якої дитина дістає можливість неочікувано для самої себе розкрити власні можливості, здібності.
*«Емоційний сплеск» - це спроба дати емоційний заряд упевненості в тяжку для учня хвилину, нагадавши йому про його великі інтелектуальні можливості, звільнити від психологічної затисненості енергію, думку, знання.
*«Обмін ролями». Прийом дає учням можливість перевтілитися у когось іншого: учителя, автора, героя.
*«Створення ситуації змагань» - Інтелектуально-творче змагання під педагогічним контролем.
*«Допомога друга» - вчасна допомога учневі від вчителя і від учнів.
*«Еврика» - прагнення вчителя активізувати в учня нехай маленьке, але власне відкриття, щоб діти могли відчути смак до нового, до краси процесу пізнання.
*«Навмисна помилка» використовується для перевірки знань.
Для формування читацької культури і компетентності учнів, розвитку їхніх творчих здібностей, навичок самостійного аналізу прочитаного застосовую елементи технології «Ситуація успіху».
Розвитку образного мислення, розумових, творчих здібностей учнів сприяють такі завдання:
Напишіть літературознавчу казку за темою «Фольклор».
Порівняйте літературну і фольклорну казки. Що у них є спільного і відмінного?
Випишіть всі Закони Джунглів. Чи є серед них такі, які можна примінити для людей?
Проведіть міні-дослідження «Детектив у творчості К.Дойля», «Мандрівні сюжети в казках різних народів», «Доведіть, що твір В.Скотта «Айвенго» - рицарський роман» та ін.
Допишіть твір.
Прорекламуйте художній твір так, щоб його захотілося прочитати.
До цієї роботи прагну залучити не лише обдарованих дітей, а й тих, хто на уроках буває не завжди активним.
Пропоную низку завдань для учнів 5-9 класів, до виконання яких можна залучати учнів з різним рівнем знань.
Прийом «Кубування».
Ч.Діккенс «Різдвяна пісня у прозі»
Алгоритм роботи
Опиши…
Порівняй
Добери асоціації…
Проаналізуй…
Що в ньому доброго і поганого: «за» і «проти».
Приклад завдань
Опиши вечір перед Різдвом.
Порівняй, яким був Скрудж до зустрічі з духами і після неї.
Які асоціації виникають у вас, коли читаєте про зустріч Скруджа із третім духом? Які емоції переживає герой?
Проаналізуйте, чому Скрудж змінюється.
Що поганого і хорошого у тому, що пережив Скрудж?
Прийом «Сенкан»(за тим самим твором)
Складіть п’ятирядковий неримований вірш з 11 слів на запропоновану тему за даною схемою.
Іменник (тема)
Два прикметники.
Три дієслова
Фраза – висновок із чотирьох слів
Іменник – синонім до теми
Наприклад, учениця 6 класу склала такий сенкан до емоції злість
Злість
Негативна, всеохоплююча
Ламає, нівечить, тривожить
Дарує біль і розчарування
Емоція
Прийом «Вільне письмо»
Протягом 5 хвилин напишіть свої думки з приводу запитання без зупинки, не даючи собі часу на роздумування.
Що було б із людьми, якби їм не допоміг Прометей?
Прийом «Кутки»
Запишіть до таблиці по 5 виважених аргументів на підтвердження і заперечення тези, закладеної в рядках:
«Хоч ми їмо черстві шматки,
Вдягаємось убого,
А в багача булки й шовки –
Ми людяніш од нього»
Стратегія «Джигсоу»
Й.Ф.Гете «Фауст»
1. Кожен ряд – «первинна група»
2. По одному учню з кожного ряду – експерти.
Завдання для первинних груп: опрацювати частину тексту.
Завдання для експертів: підготувати по 8 запитань до своєї частини тексту
Перевірити рівень засвоєння тексту учнями «первинної групи»
Учитель підводить підсумок роботи разом з «експертами», репрезентуючи отримані знання.
Прийом «Порушена послідовність»
Учні-асистенти зачитують невеликий фрагмент тексту, з їхнього погляду, дуже важливий (2-3хв), додаючи від себе фразу «Після цього…відбулося таке…». Починається коротка (2хв) розповідь про події з порушенням послідовності викладу змісту твору.
Учні класу, на яких указав асистент, виправляють його помилку, переказуючи даний фрагмент якомога ближче до авторського варіанта.
Прийом «Гронування»
До опорного слова підібрати інші за певними зв’язками
Мудрість алегорія «езопова мова»
повчання Байка мораль
емоції виховання асоціації
Прийом «Щоденник подвійних нотаток»
Зошит ділиться на 2 колонки: у першу записуються фрази (3-5), що найбільше вразили в прочитаному тексті; у другу – міркування учня щодо записаної цитати.
Форма роботи «Мікрофон»
Учні можуть задати запитання або сказати щось важливе по вивченому творові. Мікрофон уявний, кожен учень має висловлюватися логічно й точно. Наприклад, можна взяти такі запитання для обговорення:
Що ви хотіли б запитати в автора «Енеїди»?
Чому Чарльз Діккенс змінив ставлення героя до свята Різдва?
Щодня ми створюємо з учнями маленьке диво – Його Величність Урок, на якому плекаємо Слово у долонях серця, намагаючись відчути його аромат і силу. І якщо це вдається – переживаємо духовне очищення