Тема. Творче наслідування поем Гомера. Поетизація римської доблесті, патріотичного служіння державі, велич Риму як провідні настанови й основний пафос поеми
04.02.16
Тема: Публій Вергілій Марон. Поема “Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму.
Тема: Публій Вергілій Марон. Поема “Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму.
Мета: подати загальні відомості про "золоту добу" римської культури та літератури, розкрити значення творчості Вергілія як найвидатнішого римського поета, творця національного героїчного епосу, пояснити, що “Енеїда” є літературною обробкою римської легенди про троянця Енея — легендарного засновника Риму, зробити загальну характеристику сюжету; розвивати вміння порівнювати, виділяти головне, ділитися інформацією; виховувати повагу до набутків світової культури.
Тема. Театр у Давній Греції
Тема. Театр у Давній Греції
Мета: дати знання про зародження давньогрецького театру, ознайомити із особливостями театральних постановок, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творчі здібності, удосконалювати вміння співпрацювати в групах, вчити логічно мислити, викликати позитивні емоції в учнів під час сприймання нового матеріалу; виховувати вдумливого слухача, прищеплювати любов до театру як виду мистецтва, формувати естетичний смак.
Лише в театрі великі світу цього чують дещо рідкісне – правду і бачать…людину
Ф. Шиллер
Кожен витвір мистецтва повинен носити риси свого часу…
П.І.Чайковський
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
ІІ. Установчо-мотиваційний етап.
1. Створення емоційно-позитивної атмосфери на уроці.
З розвитком античної духовної культури поступово виробляється ідеал людини, який передбачає гармонію, поєднання фізичної і духовної краси. «Пізнай себе!» - проголошував мислитель Сократ. Театр допомагає пізнати людські характери, розібратися в собі, пережити позитивні й негативні емоції, тобто допомагає пізнати самого себе.
2. Аутотренінг.
Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо очі (діти повторюють за вчителем) і промовляймо:
„Я – розумний...
Я – щасливий...
Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...”
- Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!
3.Цілепокладання.
- Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до джерел створення театру, вона допоможе нам цінувати життя, історію і культуру Давньої Греції.
- Не забудьте протягом уроку заповнювати «Картки самооцінки». (додаток 1 - загальне ознайомлення)
ІІІ. Робота над новим матеріалом
Бесіда
Пояснення вчителя. Таке привітання із Днем народження було і в богів. Навесні в Давній Греції по дорогах міст і сіл ходили ряжені в козлів і сатирів, грали сцени із життя богів, шанували бога Діонісія. Ці свята відбувалися кілька разів на рік: на Великих Діонісія (березень), Ленеях (січень) та Малих Діонісія (грудень). Діонісії нагадували карнавал. Вулицями міст ходили святкові юрби народу, музикою й танцями уславлюючи свого улюбленого бога, оспівуючи його страждання і перемогу над ворогами. 2500 років тому назад стали ці вистави показувати в спеціально для цього відведених місцях. Хто такий Діонісій? Чому шанували його ім’я? Спочатку Діонісій вважався богом творчої сили природи, і греки зображали його у вигляді козла чи бика. Але пізніше - він став богом виноробства, а потім і богом поезії і театру. Декілька разів на рік відбувалися урочистості, присвячені Діонісію, на яких співали дифірамби у виконанні хору, що складався із 50 чоловік.
- Що вас вразило із моєї розповіді?
- Вам уже було знайоме ім’я бога Діоніса?
Словникова робота
Дифірамби – похвальні пісні, гімни.
Зараз розглянемо, якою ж була структура давнього театру. Уявімо, що наш клас – це і є давній театр. Умовно поділимо клас на 3 частини, бо саме із стількох частин складався грецький театр. Як ви гадаєте, із яких саме?
1 – театрон, або місця для глядачів; (у класі - стільці та столи)
2 – орхестра, круглий або підковоподібний майданчик, який доходив до першого ряду місць для глядачів і був відділений від них мармуровою балюстрадою. На оркестрі розміщувався трагічний хор; (у класі - місце біля дошки);
3 – скене, яка розміщувалась у задній частині оркестри. Це була закрита кам’яна споруда, фасад якої мав вигляд палацу, оздобленого колонами, скульптурами та прикрасами (у класі – дошка).
Перед скене містився так званий проскеній – майданчик, на якому грали актори. Щоб показати місце дії, пізніше встановлювались також пері акти – високі тригранні призми, що легко оберталися. На трьох їхніх поверхнях були зображені певні пейзажі.
Найдавнішим із театральних приміщень вважається театр Діоніса в Афінах. Цей театр міг вмістити до 30 000 глядачів!
«Робота в групах». Необхідно опрацювати матеріал і розповісти класу.
Глядачі театру Давньої Греції
Театральні вистави відбувалися у дні всенародних свят Діоніса. Всі справи в цей час припинялися. Суди закривалися, боржники звільнялися від сплати боргів протягом свята. Навіть ув’язнених випускали із в’язниць, щоб вони могли побачити виставу. Поряд із чоловіками в театрі бували жінки, діти, слуги, домашні раби. На ці вистави люди збиралися зі сходом сонця. Спершу їм було надано право самим займати які завгодно місця, і нерідко справа доходила до бійок (забіяк рознімали найняті для цієї роботи служителі). Пізніше, щоб усунути безладдя, міські власті ввели вхідні квитки – у вигляді мідних або глиняних кружечків, схожих на монети і називали символами. Вони були позначені літерами A,В,С, D. Незаможнім громадянам на відвідини театру видавалися особливі гроші за рахунок Афін.
У театрі були суворо визначені місця для різних груп глядачів. Перший ряд відводили державним особам, жерцям і полководцям. Їм, сидячим в кріслах, квитки були не потрібні. За кріслами, відокремленими проходом, починалися лави-ступені для багатої публіки. Кожний сектор був помічений однією буквою, починаючи з А (альфа). Тією ж буквою позначали й зворотну сторону квитків-символів із зображенням голови богині Афіни або морди лева, якого вважали охоронцем від усього поганого. Значно гірше викарбувані символи без будь-яких зображень і помічені однією й тією ж буквою на обох сторонах, були квитками для наступного ярусу. Букви на цих квитках відповідали позначенням секторів для глядачів із середнім достатком. Існували символи, виготовлені ще грубіше й помічені двома однаковими буквами на лицьовій і зворотній сторонах. Ці квитки призначалися для верхнього ярусу, де лави секторів, на яких розташовувалися бідні глядачі, були позначені чотирма буквами. Кількість людей, котрі отримали символи на перегляд, не повинна була перевищувати числа місць на лавах. При вході квитки відбиралися.
Автори
Феспід вважається першим афінським трагічним поетом. За легендами він сам був єдиним актором у власних трагедіях. Партія актора, яка чер гувалася із піснями хору, і складала всю п’єсу. Потім Есхіл ввів девтерагоніста (другого актора), а Софокл – тритагоніста (третього актора). Основні ролі виконував у драмі протагоніст (перший актор).
Актори
Оскільки грецький театр дуже тісно пов’язаний із культом Діоніса, актори користувалися в Греції великою повагою і займали високе соціальне положення. Акторами могли бути лише вільні греки. Вони, як і драматурги, могли брати активну участь у житті Греції. Їх могли обирати на високі посади в Афінах і відправляти в якості послів до інших держав.
Жіночі ролі завжди виконувалися чоловіками. Трагічні й комедійні актори повинні були не лише дуже добре декламувати вірші, але і гарно співати, оскільки у найбільш патетичних місцях драми актори виконували арії. Шляхом постійних вправ грецькі актори тренували в собі силу, звучність та виразність голосу, дикцію і велике мистецтво співу. Але, окрім цього, актор повинен був добре танцювати і гарно рухатися. Тому йому потрібно було багато працювати над гнучкістю й виразністю свого тіла.
Одяг акторів
Актори носили маски, тому міміка із гри була виключена. Тим більше повинні були давньогрецькі актори працювати над мистецтвом рухів і жестів. Маски з’явилися в театрі завдяки культу Діоніса. Жрець, який виконував роль бога, завжди виступав у масці. Її зображення повинне було передавати емоції, які переживав актор. Наприклад, характер або настрій діючої особи визначалися маскою, яку одягав на обличчя актор: та, яка сміється, та, що плаче, спокійна. Вони змінювалися кожного разу, як тільки виконавець переходив відповідно від веселощів до печалі, від суму до спокійного настрою. Крім того, певне значення мав і колір маски. Наприклад, по яскраво-червоному кольору вгадували роздратування, по рудому – хитрість і підступність.
Виконання жіночих ролей чоловіками викликало необхідність використання маски. Крім того, без неї обличчя акторів не були видними на останніх рядах, бо такі були розміри театру.
Театральний хітон (одяг із льняної тканини) мав довгі рукави і спускався до п’ят. Колір одягу також мав значення. Ролі щасливців
виконувалися в одязі із жовтою або червоною смужкою, а сині й зелені відмічали невдах.
Взуття трагічного героя називалось котурнами. Це були високі дерев’яні підбори.
Хор
Трагічний хор налічував спочатку 12 чоловік, потім склад його був збільшений до 15. У комедії хор завжди складався з 24 чоловік. Учасники хору називалися хоревтами, керівник хору – корифеєм. При виході на орхестру на чолі хору йшов флейтист, який зупинявся на сходинах вівтаря, розташованого в центрі орхестри. У трагедії хор звичайно зображав людей, близьких головному герою. Так, у "Прометеї Прикованому" Есхіла хор складають Океаниди, дочки Океану, співчуваючі стражданням Прометея і готові розділити його долю.Комічний хор зображав не тільки людей, але й тваринних і казкових істот. Наприклад, у комедії Аристофана "Хмари" хор складається з хмар. Існує думка, що в трагедії хор гальмує дію і є ніби даниною культової традиції. Проте це не так. Трагедія розвивалася на основі трагічного хору, з якого згодом був виділений один актор. З появою другого і третього актора роль хору слабшає, драматичний конфлікт може відбуватися тепер між героями і без участі хору. Але хор не зникає. Він існує як неодмінний компонент у всіх трагічних поетів класичного періоду, хоча несе не завжди однакове драматичне навантаження. Існування хору в цей період пояснюється тим, що в трагедії він був необхідний як виразник громадської думки. Хор був героєм колективним, його партії і тепер допомагають зрозуміти філософський і людський сенс трагедії в плані розв’язання основного конфлікту. Театральні вистави відбувалися у дні всенародних свят Діоніса. Всі справи в цей час припинялися. Суди закривалися, боржники звільнялися від сплати боргів протягом всіх днів свята. Навіть ув’язнених випускали з в’язниць, щоб вони могли взяти участь в загальному святі. Разом з чоловіками в театрі бували жінки, діти і навіть слуги, домашні рабині. На ці вистави люди збиралися коли сходило сонце.
Бесіда
Учитель. Уявимо себе на декілька хвилин жителями Афін. Зараз кожен із вас зможе обрати собі певну роль, яку необхідно буде виконати. Будуть у нас і глядачі різних верств населення, і хорег, і драматург і актори, а також будуть члени хору. Усім вам знайдеться місце в нашому давньогрецькому театрі. (Діти шляхом жеребкування визначаються, яку роль вони будуть виконувати. Є і державні особи, жерці, полководці, раби, учасники хору та ін. Усі займають визначені місця). Поясніть одним реченням, чому саме такі місця ви зайняли. До нас завітали особи, причетні до вистав Давньої Греції.
Входять актори, хорег, драматург.
Хорег. Я-хорег. Без мене ви не побачили б театрального видовища. Я збираю хор, наймаю учителя-флейтиста для акомпанементу. Я надаю акторам свій будинок для репетицій, годую їх і шию костюми. Усе це вимагає багато витрат і турбот, але це варто того, тому що мене дуже шанують. Якщо мене оберуть найкращим, то ім’я моє буде викарбуване в дідаскалії, і мені поставлять пам’ятник. Крім того, особа хорега священна.
Драматург. Я – драматург. Без мене не було б театру. Я пишу трагедії. За рік мені потрібно написати тетралогію, тобто три трагедії і одну драму. До кожних Діонісій я повинен надати нові твори, тому що двічі одна і та ж п’єса не може бути поставлена.
1 актор. Я – актор. Спочатку був сам, наодинці із хором. Але міг змінити своє обличчя за допомогою масок і костюмів.
2 актор. Потім з’явився я, щоб допомогти першому. Уже міг виникнути діалог не лише з хором, але й актором.
3 актор. Я прийшов на оркестру останнім, тепер наше тріо повинне грати всі трагедії і комедії, справлятися із будь-якими завданнями драматургів.
1 актор. Ви дуже хотіли стати актором? Чому? Адже на сцені потрібно стояти по 8-10 годин? І обличчя Вашого глядачі зовсім не бачать.
2 актор. А знаєте, як тяжко ходити на котурнах? А тут іще маска заважає. Хоч би не впасти!
3 актор. Так, упасти можна, але це не лихо! Гірше, коли актор не сподобається, а глядачі почнуть свистіти, клацати язиком, стукати сандаліями або ображати, кидати фігами, маслинами, навіть каменями.
1 актор. Так, я знаю один випадок, коли актор трагедії сказав, що гроші цінніші за сумління, так усі глядачі накинулись на актора. І якби не автор, який повідомив, що актор буде покараний, побили б.
2 актор. І все ж наша праця велика й благородна. Вона володіє душами й серцями глядачів. Заставляє людей забути свої проблеми й співчувати герою.
3 актор. А іще « Лише в театрі великі світу цього чують дещо рідкісне– правду і бачать…людину»
Учитель. Чому театр у Давній Греції вважали школою для дорослих?
(Діти висловлюють свої думки)
Ф.Шиллер свого часу так відповів на це запитання:
Все то, что чувствует наша душа в виде смутных, неясных ощущений, театр преподносит нам в громких словах и ярких образах, сила которых поражает нас.
Театр наказывает тысячи пороков, оставляемых судом без наказания, и рекомендует тысячи добродетелей, о которых умалчивает закон.
Иоганн Фридрих Шиллер
ІV. Підбиття підсумків уроку
Очікувані результати:
V. Домашнє завдання: прочитати твір Есхіла «Прометей закутий», характеризувати давньогрецький театр
Тема: Есхіл «Прометей закутий». Подвиг в ім'я людей
Мета: продовжити роботу над літературознавчими термінами: трагедія, особливості античної трагедії, знайомство зі змістом міфу про Прометея, навчання навичкам аналізу літературного твору, розвиток творчих здібностей учнів, виховання поваги до історичного надбання людства, вчити логічно мислити.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Робота над новим матеріалом
1. Аутотренінг, що супроводжується релаксаційною музикою
Сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо очі (діти повторюють за вчителем)
і промовляймо:
„Я – розумний...
Я – щасливий...
Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...”
- Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!
3.Цілепокладання.
- Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до твору, який допоможе кожному з вас життєствердитись, знайти своє місце на землі, усвідомити власне «Я». Після сьогоднішнього уроку ми зможемо:
* глибоко уявити багатогранність образів твору через вчинки, дії, переживання, самооцінку, роздуми;
* знайти власне «людське» у кожній душі;
* визначити найважливіші моральні цінності, які є пріоритетними у нашому житті.
- Не забудьте протягом уроку заповнювати «Картки самооцінки». (додаток 1 - загальне ознайомлення)
4. Рольова гра «Письменницька сповідь» (підготовлений учень розповідає про Есхіла від першої особи).
Народився я в 525 році до н.е. в Елевсині, невеличкому містечку біля Афін. Належав до знатного роду, представники якого із покоління в покоління брали участь в Елевсінських містеріях (заходах, що присвячувалися давнім богиням хлібного колосся Деметрі і її доньки Персефоні).
Вперше на драматичних поєдинках виступив у віці 25 років, але лише у 40 років здобув на них першу перемогу. Моїм поетичним захопленням ставали наперекір військові події того часу, в яких я був активним учасником, наприклад, це стосувалося поєдинку з персами при Саламіні й Марафоні. Я був серед тих, кого народ вітав із перемогою. Військові досягнення завжди ставив вище поетичних.
Я написав:
80 драматичних творів;
13 разів отримував перші місця в афінських драматичних поєдинках.
Учитель. До нас дійшли лише декілька творів: «Перси», 1 частина трилогії «Прометей закутий», «Орестея». У всіх п’єсах герої шукають відповіді на запитання, яке місце в космосі, на землі, у суспільстві займає людина: хто вона, навіщо тут, на що має право, за що несе відповідальність? Чи задумувались ви коли-небудь над цими запитаннями?
Грецький філософ Аристотель сказав, що герої трагедій Есхіла – боги і люди, подібні богам.
Вважається, що до Есхіла у спектаклі брав участь лише один актор – протагоніст – який розмовляв виключно з хором, а Есхіл увів другого актора – антагоніста. Тепер у п’єсі з ’явився діалог, а разом із ним така частина, яка називалася епісодією.
Говорять, що еллінська верхівка вимагала смертної кари Есхіла за розповсюдження таємниць елевсинської містерії. Але досягнення перед державою захистили Автора від страти. У вигнанні він помер у 456 р. до н.е. у віці 69 років.
Бесіда:
- Що здивувало вас у розповіді Есхіла і моїй розповіді?
- Які почуття виникли від почутого? Чому?
- Що сказав Аристотель про людей у творах Есхіла?
- Чому головними героями трагедій були боги?
З декількох десятків трагедій Эсхила цілком збереглося тільки сім. Три з них драматург присвятив Прометею. А що ви знаєте про Прометея?
«Робота в трійках»
1. Трагедія «Прометей закутий» — найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла, що жив на межі VI—V століть до нашої ери в Афінах, якого стародавні греки називали «батьком грецької трагедії».
Есхіл, як і інші діячі мистецтва у Стародавній Греції, завжди використовував міфічні сюжети у своїх творах. Пояснюється це тим, що міф відігравав дуже важливу роль у житті стародавніх греків. Усі уявлення про світ, його походження, розвиток, майбутнє, усі сподівання, прагнення, нездійсненні мрії стародавніх греків, їх розуміння таких складних понять, як життя і смерть, людина і доля, зло і справедливість — усе це зосередилось у міфах.
2. Прометей — один із улюблених міфічних героїв у Стародавній Греції. Міф про нього подає історію розвитку людства, як уявляли її собі в античності. За міфом люди були кволі й не могли ні думати, ні говорити, ні розуміти того, що бачили довкола. Прометей мав благородне серце, він перший зглянувся на людей і почав їм допомагати. Знічев’я й інші боги взялися навчати людей, але зажадали за це шани й багатих дарунків. Прометей заколов жертовного бика й поділив тушу на дві частини. До більшої купи поскладав лише кістки, але прикрив їх гарним жиром, а м’ясо склав у брудну шкіру, ще й прикрив тельбухами.
Потім він запропонував Зевсу вибрати, яку частину люди будуть віддавати богам, а яку залишать собі. Зевс вибрав більшу купу. Відтоді люди їли м’ясо, а кістки жертвували богам. Розлючений Зевс заборонив Прометею підніматися на Олімп, а людям відмовився дати життєдайний вогонь. Але Прометей за допомогою хитрощів викрав вогонь у богів і віддав його людям. За це Гефест за наказом Зевса прикував Прометея на краю землі до скелі; щодня прилітав орел і клював печінку Прометея, яка за ніч відростала знову. Після багатьох століть таких катувань Геракл убив орла й визволив Прометея.
Цей міф був добре відомий усім стародавнім грекам. У трагедії представлено лише ті події з міфу, що відповідали творчому задуму автора, що хвилювали Есхіла-митця і Есхіла-людину.
3. Влада та Сила — слуги Зевса — приводять Прометея в пустелю, де Гефест заковує його. Із розвитком подій з’ясовується, що Прометей не тільки передав вогонь людям, а й започаткував людську цивілізацію: навчив обробляти дерево й будувати житло, показав цілющі трави, першим запряг биків, звільнивши людей від найважчої роботи, привчив коней ходити запряженими, кораблі — теж його винахід, навчив людей визначати зірки, лічити й писати, показав скарби землі: мідь, залізо, срібло, золото.
4. Образ Прометея відбиває етичну проблему, що хвилювала Есхіла протягом його творчого шляху: власна відповідальність особи за прийняте рішення. Прометей — бог, який має хист передбачення, він заздалегідь знав про страждання, що випадуть йому на долю, але не ухилився від них. Більш того, вже прикутий, він має засіб, що може позбавити його мук: щоб одержати свободу, йому достатньо назвати ім’я жінки, яка народить Зевсу дитину, що повалить Зевса, як той колись повалив свого батька Крона.
Та Прометей відмовляється відкрити таємницю й готовий до ще більш жорстоких катувань. Скеля разом із прикутим Прометеєм від ударів блискавок і грому, що насилає Зевс, провалюється в страшне підземне царство Тартар. Образ Прометея — це образ людини, яка не зраджує своєї долі, яка відповідає за свої рішення і вчинки. Есхіл вірить у можливості людини, як і його герой. Трагедія Есхіла відзначається вірою у прогрес та розвиток людства.
До появи п'єси Эсхіла Прометей представлявся в сказаннях як хитромудрий і спритний ошуканець, титан-заступник жалюгідного роду людей, яких він сам і створив.
А зараз на основі уривку із драми спробуйте зрозуміти, яким бачить Прометея Эсхил, які риси героя він підкреслює, як їх оцінює.
Виступи учнів
ІV. Робота над змістом твору
1.Прочитайте пролог трагедії.
Яку важливу інформацію про місце й діючих осіб трагедії ми одержуємо з першої ремарки?
2.Читання монологу Прометея. Обговорення.
- За що покарано Прометея?
- Як ставиться Прометей до людей?
3.Вступна пісня хору. Читання вголос.
- Як Океаніди - дочки Океану й Тефії - ставляться до Прометея?
4.Епісодій другий. Читання в ролях: Прометей, хор.
- Що зробив Прометей для людей? Доведіть свою думку текстом підручника.
- Яке значення справ Прометея для людей, їхнього духовного становлення?
5.Эпісодій третій.
- Яке відношення до долі Прометея має історія Іо? Навіщо автор включив її в трагедію?
6.Эпісодій четвертий. Діалог Прометея й Гермеса. Читання в ролях.
- Хто такий Гермес?
- Який характер носить діалог Прометея й Гермеса?
- Як розкриваються герої в діалозі?
Ви розумієте, що дійові особи трагедії зовсім не прості люди, вони – міфологічні герої, але переживають такі ж почуття й емоції, як прості люди. Кожного можна сприймати по-різному. Вдома ви підготували додатковий матеріал, який характеризує головних героїв. Зараз розглянемо кожен образ у "багатошаровому" сприйнятті.
Вікторина "чотири кроки", але інформація супроводжується зображенням героя міфу. У пошуку відповіді, будьте уважні й до зображення. Прислухайтеся до своїх емоцій.
Дослідницька робота в групах ( по 4 учні)
Завдання для роботи в групах:
Іо
1. Донька аргоського пануючого Інаха.
2. Мандрувала по Греції, Азії, Єгипті, де народила сина Епафа - родоначальника багатьох героїв (Персей, Одіссей і ін.).
3. Шанувалася в Єгипті під ім'ям Ісіди.
4. Під час своїх мандрівок зустріла прикутого до кавказьких скель Прометея, який передбачив велику майбутність нащадкам її й Зевса.
5. Вкажіть на 4 факти із життя героя
Гермес
1. Син Зевса й Майї, однієї з дочок Атланта, породжений нею в Аркадії.
2. Саме він веде богинь Геру, Афіну й Афродіту на суд Паріса.
3. Захищає героїв: Персею вручає меч для вбивства Медузи, Одіссею відкриває таємницю чарівної трави, щоб урятуватися від чаклунства Кирки й т.д.
4. Посередник між світами життя й смерті, так само як і посередник між богами й людьми.
6.Вкажіть на 4 факти із життя героя
Зевс
1. Він належить до третього покоління богів.
2. Ім'я його означає "світле небо". Етимологія слова зв'язувалася з коріннями грецьких слів "життя", "кипіння", "зрошення", "те, через що існує".
3. До своїх коханих з’являвся у вигляді прекрасного золотого дощу, то із блискавками й громами, то обернувшись биком, то в образі лебедя.
4. Батько богів і людей, глава олімпійської родини богів.
Асоціативна зарядка. Скласти асоціативний ряд до слова «мужність», записати його на дошці.
Мужність - подвиг, відвага, рішучість, сміливість, розум.
Чи можемо ми назвати Прометея мужнім?
Учитель. Отже, стає зрозумілим, що однобоко судити про богів та й про людей також було б великою помилкою. Для всіх характерно робити помилки, виправляти їх, переживати через скоєне. Так чому образ Прометея несхожий на інші божественні образи?
Есхіл створив свій образ Прометея, якого раніше оцінювали зовсім по-іншому.
Закріплення вивченого матеріалу
- Як ставиться Гефест до доручення Зевса?
- Як Влада оцінює коливання Гефеста?
- Як виправдовується Гефест?
- Чим Гефесту дорікає Влада?
- Як характеризує Владу відповідна репліка?
Влада жорстока: "прибий міцніше", "стисни міцніше". "Тепер шипом залізним і безжалісним / йому з розмаху, із силою груди наскрізь проткни".
А Гефест жаліє Прометея: " Прометею, я плачу про лихо твоє!". Він засуджує Владу: "Слова твої жахливі, як вигляд твій"; квапиться піти - йому нестерпно бачити прикутого Прометея.
- Як розкривається Прометей у монолозі?
- На чиїй стороні симпатії хору?
"Завісою туману сльози / Мені огортають очі: / Гірко дивитися мені, як тіло твоє / Сохне в ланцюгах сталевих, / До каменю прикуте ганебно". Хор нудиться, страшиться й радить Прометею не бути зухвалим, "притримати мову", тому що "Непохитне серце Зевса, Тверде і тверде і породжене Кроном". Хор засуджує Зевса, тому що він править, "законів не відаючи". Зевс, з погляду хору, упертий і дикий, злісний, рад іє чужому лихові.
Прометея турбує не стільки сама страта, скільки її ганьба: "Адже я на потіху заклятим ворогам повішений!" Але він впевнений, що Зевс зніме пута, тому що Прометей знає, що може позбавити Зевса влади, і цю таємницю Зевс захоче довідатися. Прометей сподівається, що Зевс зм'якшиться й поспішить до нього.
- На чиїй стороні в боротьбі титанів з олімпійцями спочатку виступав титан Прометей і чому перейшов на іншу сторону?
- Чи можна вчинок Прометея назвати зрадництвом?
- У чому обвинувачує Прометей Зевса?
- За що Зевс мучив Прометея?
- Згадайте сказання про потоп. Як Прометей врятував людей?
- Як закінчується монолог Прометея?
Прометей сподівається, що його мукам прийде кінець, якщо Зевс поступиться.
- Яким є Прометей у Есхіла?
У Есхіла Прометей уже не лукавий ошуканець, а борець проти несправедливої влади. Він - найдавніший герой, що несе людям "мистецтва", йде заради людей на обман, на відкриту непокору верховному богові й страждання. Але Прометей внутрішньо тріумфує над Зевсом, тому що знає його таємницю. А як Есхіл оцінює ці якості Прометея?
Після того, як Есхіл створив цей образ, до Прометея стали ставитися як до мудрого захисника роду людського, борця зі злим правителем. І в європейській культурі він став символом тиранобор ства. Тільки помітьте: Прометей бореться не проти богів взагалі (адже він і сам бог), а конкретно проти Зевса і його необмеженої влади.
(Презентація ілюстрацій до міфу про Прометея)
Словникова робота
Трагедія- драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації.
Комедія- (грец. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.
5.Ситуативне завдання.
- Уявіть себе на місці Прометея. Як вчинили б ви?
- Чи можна виправдати богів, які не поважають людський рід?
- Які риси характеру притаманні Прометею?
ІІІ. Адаптивно-перетворюючий етап.
- Спробуйте оцінити своє самопочуття після прослуханого та дослідженого. Заповніть таблицю, закінчивши речення. (Додаток 5)
- Пригадайте за пам’яткою, як складають сенкани
(Додаток 6).
V. Системно-узагальнюючий етап.
- Ось ми і підійшли до найважливішого – підведення підсумків. Тож пропоную до вашої уваги добірку повчальних сентенцій, які, на мою думку, стосуються проблематики вивченого твору. Який із даних висловів стосується особисто ваших вражень?
*Життя таке коротке! Поспішайте робити добро!
*Життя людини мусить бути повноцінним!
*Будь гідним імені людини!
*Призначення людини – бути Людиною!
*Нащо нас мати привела? Лиш для добра!
2. Асоціативне малювання.
- Давайте «намалюємо» словами асоціативні ряди. Тож які вони – герої нашої повісті?
Зевс- …
Прометей- …
Гефест- …
Іо- …
Океаніди- …
- Пропоную вам взяти участь у самодослідженні. Вам треба продовжити речення.
Я переконаний, що добрі вчинки роблять людину…
5. Життєпис словом.
- Отже, без чого не народжується літературний шедевр? (Діти висловлюють власні міркування)
- Правильно, без фантазії, уваги, доброго ставлення до навколишнього світу. Пам’ятайте про це, і, можливо, ви напишете чудову нову історію, ще ніколи ніким не розказану.
Домашнє завдання: вивчити визначення комедії, трагедії, довести, що твір Есхіла «Прометей закутий» - трагедія.
Мета: дати знання про зародження давньогрецького театру, ознайомити із особливостями театральних постановок, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати творчі здібності, удосконалювати вміння співпрацювати в групах, вчити логічно мислити, викликати позитивні емоції в учнів під час сприймання нового матеріалу; виховувати вдумливого слухача, прищеплювати любов до театру як виду мистецтва, формувати естетичний смак.
Лише в театрі великі світу цього чують дещо рідкісне – правду і бачать…людину
Ф. Шиллер
Кожен витвір мистецтва повинен носити риси свого часу…
П.І.Чайковський
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань
ІІ. Установчо-мотиваційний етап.
1. Створення емоційно-позитивної атмосфери на уроці.
З розвитком античної духовної культури поступово виробляється ідеал людини, який передбачає гармонію, поєднання фізичної і духовної краси. «Пізнай себе!» - проголошував мислитель Сократ. Театр допомагає пізнати людські характери, розібратися в собі, пережити позитивні й негативні емоції, тобто допомагає пізнати самого себе.
2. Аутотренінг.
Тож сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо очі (діти повторюють за вчителем) і промовляймо:
„Я – розумний...
Я – щасливий...
Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...”
- Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!
3.Цілепокладання.
- Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до джерел створення театру, вона допоможе нам цінувати життя, історію і культуру Давньої Греції.
- Не забудьте протягом уроку заповнювати «Картки самооцінки». (додаток 1 - загальне ознайомлення)
ІІІ. Робота над новим матеріалом
Бесіда
Як ви гадаєте, чому виник театр?
Чи була така необхідність у цьому?
Назвіть обряди, які зустрічаються у нашому житті?
А чи є такі обряди, в яких ви брали участь? (Діти називають серед інших обрядів і поздоровлення із Днем народження).
Пояснення вчителя. Таке привітання із Днем народження було і в богів. Навесні в Давній Греції по дорогах міст і сіл ходили ряжені в козлів і сатирів, грали сцени із життя богів, шанували бога Діонісія. Ці свята відбувалися кілька разів на рік: на Великих Діонісія (березень), Ленеях (січень) та Малих Діонісія (грудень). Діонісії нагадували карнавал. Вулицями міст ходили святкові юрби народу, музикою й танцями уславлюючи свого улюбленого бога, оспівуючи його страждання і перемогу над ворогами. 2500 років тому назад стали ці вистави показувати в спеціально для цього відведених місцях. Хто такий Діонісій? Чому шанували його ім’я? Спочатку Діонісій вважався богом творчої сили природи, і греки зображали його у вигляді козла чи бика. Але пізніше - він став богом виноробства, а потім і богом поезії і театру. Декілька разів на рік відбувалися урочистості, присвячені Діонісію, на яких співали дифірамби у виконанні хору, що складався із 50 чоловік.
- Що вас вразило із моєї розповіді?
- Вам уже було знайоме ім’я бога Діоніса?
Словникова робота
Дифірамби – похвальні пісні, гімни.
Зараз розглянемо, якою ж була структура давнього театру. Уявімо, що наш клас – це і є давній театр. Умовно поділимо клас на 3 частини, бо саме із стількох частин складався грецький театр. Як ви гадаєте, із яких саме?
1 – театрон, або місця для глядачів; (у класі - стільці та столи)
2 – орхестра, круглий або підковоподібний майданчик, який доходив до першого ряду місць для глядачів і був відділений від них мармуровою балюстрадою. На оркестрі розміщувався трагічний хор; (у класі - місце біля дошки);
3 – скене, яка розміщувалась у задній частині оркестри. Це була закрита кам’яна споруда, фасад якої мав вигляд палацу, оздобленого колонами, скульптурами та прикрасами (у класі – дошка).
Перед скене містився так званий проскеній – майданчик, на якому грали актори. Щоб показати місце дії, пізніше встановлювались також пері акти – високі тригранні призми, що легко оберталися. На трьох їхніх поверхнях були зображені певні пейзажі.
Найдавнішим із театральних приміщень вважається театр Діоніса в Афінах. Цей театр міг вмістити до 30 000 глядачів!
«Робота в групах». Необхідно опрацювати матеріал і розповісти класу.
Глядачі театру Давньої Греції
Театральні вистави відбувалися у дні всенародних свят Діоніса. Всі справи в цей час припинялися. Суди закривалися, боржники звільнялися від сплати боргів протягом свята. Навіть ув’язнених випускали із в’язниць, щоб вони могли побачити виставу. Поряд із чоловіками в театрі бували жінки, діти, слуги, домашні раби. На ці вистави люди збиралися зі сходом сонця. Спершу їм було надано право самим займати які завгодно місця, і нерідко справа доходила до бійок (забіяк рознімали найняті для цієї роботи служителі). Пізніше, щоб усунути безладдя, міські власті ввели вхідні квитки – у вигляді мідних або глиняних кружечків, схожих на монети і називали символами. Вони були позначені літерами A,В,С, D. Незаможнім громадянам на відвідини театру видавалися особливі гроші за рахунок Афін.
У театрі були суворо визначені місця для різних груп глядачів. Перший ряд відводили державним особам, жерцям і полководцям. Їм, сидячим в кріслах, квитки були не потрібні. За кріслами, відокремленими проходом, починалися лави-ступені для багатої публіки. Кожний сектор був помічений однією буквою, починаючи з А (альфа). Тією ж буквою позначали й зворотну сторону квитків-символів із зображенням голови богині Афіни або морди лева, якого вважали охоронцем від усього поганого. Значно гірше викарбувані символи без будь-яких зображень і помічені однією й тією ж буквою на обох сторонах, були квитками для наступного ярусу. Букви на цих квитках відповідали позначенням секторів для глядачів із середнім достатком. Існували символи, виготовлені ще грубіше й помічені двома однаковими буквами на лицьовій і зворотній сторонах. Ці квитки призначалися для верхнього ярусу, де лави секторів, на яких розташовувалися бідні глядачі, були позначені чотирма буквами. Кількість людей, котрі отримали символи на перегляд, не повинна була перевищувати числа місць на лавах. При вході квитки відбиралися.
Автори
Феспід вважається першим афінським трагічним поетом. За легендами він сам був єдиним актором у власних трагедіях. Партія актора, яка чер гувалася із піснями хору, і складала всю п’єсу. Потім Есхіл ввів девтерагоніста (другого актора), а Софокл – тритагоніста (третього актора). Основні ролі виконував у драмі протагоніст (перший актор).
Актори
Оскільки грецький театр дуже тісно пов’язаний із культом Діоніса, актори користувалися в Греції великою повагою і займали високе соціальне положення. Акторами могли бути лише вільні греки. Вони, як і драматурги, могли брати активну участь у житті Греції. Їх могли обирати на високі посади в Афінах і відправляти в якості послів до інших держав.
Жіночі ролі завжди виконувалися чоловіками. Трагічні й комедійні актори повинні були не лише дуже добре декламувати вірші, але і гарно співати, оскільки у найбільш патетичних місцях драми актори виконували арії. Шляхом постійних вправ грецькі актори тренували в собі силу, звучність та виразність голосу, дикцію і велике мистецтво співу. Але, окрім цього, актор повинен був добре танцювати і гарно рухатися. Тому йому потрібно було багато працювати над гнучкістю й виразністю свого тіла.
Одяг акторів
Актори носили маски, тому міміка із гри була виключена. Тим більше повинні були давньогрецькі актори працювати над мистецтвом рухів і жестів. Маски з’явилися в театрі завдяки культу Діоніса. Жрець, який виконував роль бога, завжди виступав у масці. Її зображення повинне було передавати емоції, які переживав актор. Наприклад, характер або настрій діючої особи визначалися маскою, яку одягав на обличчя актор: та, яка сміється, та, що плаче, спокійна. Вони змінювалися кожного разу, як тільки виконавець переходив відповідно від веселощів до печалі, від суму до спокійного настрою. Крім того, певне значення мав і колір маски. Наприклад, по яскраво-червоному кольору вгадували роздратування, по рудому – хитрість і підступність.
Виконання жіночих ролей чоловіками викликало необхідність використання маски. Крім того, без неї обличчя акторів не були видними на останніх рядах, бо такі були розміри театру.
Театральний хітон (одяг із льняної тканини) мав довгі рукави і спускався до п’ят. Колір одягу також мав значення. Ролі щасливців
виконувалися в одязі із жовтою або червоною смужкою, а сині й зелені відмічали невдах.
Взуття трагічного героя називалось котурнами. Це були високі дерев’яні підбори.
Хор
Трагічний хор налічував спочатку 12 чоловік, потім склад його був збільшений до 15. У комедії хор завжди складався з 24 чоловік. Учасники хору називалися хоревтами, керівник хору – корифеєм. При виході на орхестру на чолі хору йшов флейтист, який зупинявся на сходинах вівтаря, розташованого в центрі орхестри. У трагедії хор звичайно зображав людей, близьких головному герою. Так, у "Прометеї Прикованому" Есхіла хор складають Океаниди, дочки Океану, співчуваючі стражданням Прометея і готові розділити його долю.Комічний хор зображав не тільки людей, але й тваринних і казкових істот. Наприклад, у комедії Аристофана "Хмари" хор складається з хмар. Існує думка, що в трагедії хор гальмує дію і є ніби даниною культової традиції. Проте це не так. Трагедія розвивалася на основі трагічного хору, з якого згодом був виділений один актор. З появою другого і третього актора роль хору слабшає, драматичний конфлікт може відбуватися тепер між героями і без участі хору. Але хор не зникає. Він існує як неодмінний компонент у всіх трагічних поетів класичного періоду, хоча несе не завжди однакове драматичне навантаження. Існування хору в цей період пояснюється тим, що в трагедії він був необхідний як виразник громадської думки. Хор був героєм колективним, його партії і тепер допомагають зрозуміти філософський і людський сенс трагедії в плані розв’язання основного конфлікту. Театральні вистави відбувалися у дні всенародних свят Діоніса. Всі справи в цей час припинялися. Суди закривалися, боржники звільнялися від сплати боргів протягом всіх днів свята. Навіть ув’язнених випускали з в’язниць, щоб вони могли взяти участь в загальному святі. Разом з чоловіками в театрі бували жінки, діти і навіть слуги, домашні рабині. На ці вистави люди збиралися коли сходило сонце.
Бесіда
Яка інформація для вас стала справжнім відкриттям?
Чому давні греки започаткували театр?
Які емоції виникли у вас, коли ви дізналися, що в театрі змушені були працювати лише чоловіки? А як розподіляються ролі в наш час?
Які атрибути необхідно мати театру?
Учитель. Уявимо себе на декілька хвилин жителями Афін. Зараз кожен із вас зможе обрати собі певну роль, яку необхідно буде виконати. Будуть у нас і глядачі різних верств населення, і хорег, і драматург і актори, а також будуть члени хору. Усім вам знайдеться місце в нашому давньогрецькому театрі. (Діти шляхом жеребкування визначаються, яку роль вони будуть виконувати. Є і державні особи, жерці, полководці, раби, учасники хору та ін. Усі займають визначені місця). Поясніть одним реченням, чому саме такі місця ви зайняли. До нас завітали особи, причетні до вистав Давньої Греції.
Входять актори, хорег, драматург.
Хорег. Я-хорег. Без мене ви не побачили б театрального видовища. Я збираю хор, наймаю учителя-флейтиста для акомпанементу. Я надаю акторам свій будинок для репетицій, годую їх і шию костюми. Усе це вимагає багато витрат і турбот, але це варто того, тому що мене дуже шанують. Якщо мене оберуть найкращим, то ім’я моє буде викарбуване в дідаскалії, і мені поставлять пам’ятник. Крім того, особа хорега священна.
Драматург. Я – драматург. Без мене не було б театру. Я пишу трагедії. За рік мені потрібно написати тетралогію, тобто три трагедії і одну драму. До кожних Діонісій я повинен надати нові твори, тому що двічі одна і та ж п’єса не може бути поставлена.
1 актор. Я – актор. Спочатку був сам, наодинці із хором. Але міг змінити своє обличчя за допомогою масок і костюмів.
2 актор. Потім з’явився я, щоб допомогти першому. Уже міг виникнути діалог не лише з хором, але й актором.
3 актор. Я прийшов на оркестру останнім, тепер наше тріо повинне грати всі трагедії і комедії, справлятися із будь-якими завданнями драматургів.
1 актор. Ви дуже хотіли стати актором? Чому? Адже на сцені потрібно стояти по 8-10 годин? І обличчя Вашого глядачі зовсім не бачать.
2 актор. А знаєте, як тяжко ходити на котурнах? А тут іще маска заважає. Хоч би не впасти!
3 актор. Так, упасти можна, але це не лихо! Гірше, коли актор не сподобається, а глядачі почнуть свистіти, клацати язиком, стукати сандаліями або ображати, кидати фігами, маслинами, навіть каменями.
1 актор. Так, я знаю один випадок, коли актор трагедії сказав, що гроші цінніші за сумління, так усі глядачі накинулись на актора. І якби не автор, який повідомив, що актор буде покараний, побили б.
2 актор. І все ж наша праця велика й благородна. Вона володіє душами й серцями глядачів. Заставляє людей забути свої проблеми й співчувати герою.
3 актор. А іще « Лише в театрі великі світу цього чують дещо рідкісне– правду і бачать…людину»
Учитель. Чому театр у Давній Греції вважали школою для дорослих?
(Діти висловлюють свої думки)
Ф.Шиллер свого часу так відповів на це запитання:
Все то, что чувствует наша душа в виде смутных, неясных ощущений, театр преподносит нам в громких словах и ярких образах, сила которых поражает нас.
Театр наказывает тысячи пороков, оставляемых судом без наказания, и рекомендует тысячи добродетелей, о которых умалчивает закон.
Иоганн Фридрих Шиллер
ІV. Підбиття підсумків уроку
Очікувані результати:
характеризує давньогрецький театр як важливий засіб виховання найширших мас народу
V. Домашнє завдання: прочитати твір Есхіла «Прометей закутий», характеризувати давньогрецький театр
Тема: Есхіл «Прометей закутий». Подвиг в ім'я людей
Мета: продовжити роботу над літературознавчими термінами: трагедія, особливості античної трагедії, знайомство зі змістом міфу про Прометея, навчання навичкам аналізу літературного твору, розвиток творчих здібностей учнів, виховання поваги до історичного надбання людства, вчити логічно мислити.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Перевірка домашнього завдання
ІІІ. Робота над новим матеріалом
1. Аутотренінг, що супроводжується релаксаційною музикою
Сядьмо обличчям один до одного, відчуймо тепло долонь, закриймо очі (діти повторюють за вчителем)
і промовляймо:
„Я – розумний...
Я – щасливий...
Я – впевнений у собі, бо я живу заради добра на Землі...”
- Розплющіть очі і подаруйте один одному посмішку!
3.Цілепокладання.
- Відкриймо свої душі, бо сьогодні ми звертаємося до твору, який допоможе кожному з вас життєствердитись, знайти своє місце на землі, усвідомити власне «Я». Після сьогоднішнього уроку ми зможемо:
* глибоко уявити багатогранність образів твору через вчинки, дії, переживання, самооцінку, роздуми;
* знайти власне «людське» у кожній душі;
* визначити найважливіші моральні цінності, які є пріоритетними у нашому житті.
- Не забудьте протягом уроку заповнювати «Картки самооцінки». (додаток 1 - загальне ознайомлення)
4. Рольова гра «Письменницька сповідь» (підготовлений учень розповідає про Есхіла від першої особи).
Народився я в 525 році до н.е. в Елевсині, невеличкому містечку біля Афін. Належав до знатного роду, представники якого із покоління в покоління брали участь в Елевсінських містеріях (заходах, що присвячувалися давнім богиням хлібного колосся Деметрі і її доньки Персефоні).
Вперше на драматичних поєдинках виступив у віці 25 років, але лише у 40 років здобув на них першу перемогу. Моїм поетичним захопленням ставали наперекір військові події того часу, в яких я був активним учасником, наприклад, це стосувалося поєдинку з персами при Саламіні й Марафоні. Я був серед тих, кого народ вітав із перемогою. Військові досягнення завжди ставив вище поетичних.
Я написав:
80 драматичних творів;
13 разів отримував перші місця в афінських драматичних поєдинках.
Учитель. До нас дійшли лише декілька творів: «Перси», 1 частина трилогії «Прометей закутий», «Орестея». У всіх п’єсах герої шукають відповіді на запитання, яке місце в космосі, на землі, у суспільстві займає людина: хто вона, навіщо тут, на що має право, за що несе відповідальність? Чи задумувались ви коли-небудь над цими запитаннями?
Грецький філософ Аристотель сказав, що герої трагедій Есхіла – боги і люди, подібні богам.
Вважається, що до Есхіла у спектаклі брав участь лише один актор – протагоніст – який розмовляв виключно з хором, а Есхіл увів другого актора – антагоніста. Тепер у п’єсі з ’явився діалог, а разом із ним така частина, яка називалася епісодією.
Говорять, що еллінська верхівка вимагала смертної кари Есхіла за розповсюдження таємниць елевсинської містерії. Але досягнення перед державою захистили Автора від страти. У вигнанні він помер у 456 р. до н.е. у віці 69 років.
Бесіда:
- Що здивувало вас у розповіді Есхіла і моїй розповіді?
- Які почуття виникли від почутого? Чому?
- Що сказав Аристотель про людей у творах Есхіла?
- Чому головними героями трагедій були боги?
З декількох десятків трагедій Эсхила цілком збереглося тільки сім. Три з них драматург присвятив Прометею. А що ви знаєте про Прометея?
«Робота в трійках»
1. Трагедія «Прометей закутий» — найбільш відома трагедія грецького драматурга Есхіла, що жив на межі VI—V століть до нашої ери в Афінах, якого стародавні греки називали «батьком грецької трагедії».
Есхіл, як і інші діячі мистецтва у Стародавній Греції, завжди використовував міфічні сюжети у своїх творах. Пояснюється це тим, що міф відігравав дуже важливу роль у житті стародавніх греків. Усі уявлення про світ, його походження, розвиток, майбутнє, усі сподівання, прагнення, нездійсненні мрії стародавніх греків, їх розуміння таких складних понять, як життя і смерть, людина і доля, зло і справедливість — усе це зосередилось у міфах.
2. Прометей — один із улюблених міфічних героїв у Стародавній Греції. Міф про нього подає історію розвитку людства, як уявляли її собі в античності. За міфом люди були кволі й не могли ні думати, ні говорити, ні розуміти того, що бачили довкола. Прометей мав благородне серце, він перший зглянувся на людей і почав їм допомагати. Знічев’я й інші боги взялися навчати людей, але зажадали за це шани й багатих дарунків. Прометей заколов жертовного бика й поділив тушу на дві частини. До більшої купи поскладав лише кістки, але прикрив їх гарним жиром, а м’ясо склав у брудну шкіру, ще й прикрив тельбухами.
Потім він запропонував Зевсу вибрати, яку частину люди будуть віддавати богам, а яку залишать собі. Зевс вибрав більшу купу. Відтоді люди їли м’ясо, а кістки жертвували богам. Розлючений Зевс заборонив Прометею підніматися на Олімп, а людям відмовився дати життєдайний вогонь. Але Прометей за допомогою хитрощів викрав вогонь у богів і віддав його людям. За це Гефест за наказом Зевса прикував Прометея на краю землі до скелі; щодня прилітав орел і клював печінку Прометея, яка за ніч відростала знову. Після багатьох століть таких катувань Геракл убив орла й визволив Прометея.
Цей міф був добре відомий усім стародавнім грекам. У трагедії представлено лише ті події з міфу, що відповідали творчому задуму автора, що хвилювали Есхіла-митця і Есхіла-людину.
3. Влада та Сила — слуги Зевса — приводять Прометея в пустелю, де Гефест заковує його. Із розвитком подій з’ясовується, що Прометей не тільки передав вогонь людям, а й започаткував людську цивілізацію: навчив обробляти дерево й будувати житло, показав цілющі трави, першим запряг биків, звільнивши людей від найважчої роботи, привчив коней ходити запряженими, кораблі — теж його винахід, навчив людей визначати зірки, лічити й писати, показав скарби землі: мідь, залізо, срібло, золото.
4. Образ Прометея відбиває етичну проблему, що хвилювала Есхіла протягом його творчого шляху: власна відповідальність особи за прийняте рішення. Прометей — бог, який має хист передбачення, він заздалегідь знав про страждання, що випадуть йому на долю, але не ухилився від них. Більш того, вже прикутий, він має засіб, що може позбавити його мук: щоб одержати свободу, йому достатньо назвати ім’я жінки, яка народить Зевсу дитину, що повалить Зевса, як той колись повалив свого батька Крона.
Та Прометей відмовляється відкрити таємницю й готовий до ще більш жорстоких катувань. Скеля разом із прикутим Прометеєм від ударів блискавок і грому, що насилає Зевс, провалюється в страшне підземне царство Тартар. Образ Прометея — це образ людини, яка не зраджує своєї долі, яка відповідає за свої рішення і вчинки. Есхіл вірить у можливості людини, як і його герой. Трагедія Есхіла відзначається вірою у прогрес та розвиток людства.
До появи п'єси Эсхіла Прометей представлявся в сказаннях як хитромудрий і спритний ошуканець, титан-заступник жалюгідного роду людей, яких він сам і створив.
А зараз на основі уривку із драми спробуйте зрозуміти, яким бачить Прометея Эсхил, які риси героя він підкреслює, як їх оцінює.
Виступи учнів
ІV. Робота над змістом твору
1.Прочитайте пролог трагедії.
Яку важливу інформацію про місце й діючих осіб трагедії ми одержуємо з першої ремарки?
2.Читання монологу Прометея. Обговорення.
- За що покарано Прометея?
- Як ставиться Прометей до людей?
3.Вступна пісня хору. Читання вголос.
- Як Океаніди - дочки Океану й Тефії - ставляться до Прометея?
4.Епісодій другий. Читання в ролях: Прометей, хор.
- Що зробив Прометей для людей? Доведіть свою думку текстом підручника.
- Яке значення справ Прометея для людей, їхнього духовного становлення?
5.Эпісодій третій.
- Яке відношення до долі Прометея має історія Іо? Навіщо автор включив її в трагедію?
6.Эпісодій четвертий. Діалог Прометея й Гермеса. Читання в ролях.
- Хто такий Гермес?
- Який характер носить діалог Прометея й Гермеса?
- Як розкриваються герої в діалозі?
Ви розумієте, що дійові особи трагедії зовсім не прості люди, вони – міфологічні герої, але переживають такі ж почуття й емоції, як прості люди. Кожного можна сприймати по-різному. Вдома ви підготували додатковий матеріал, який характеризує головних героїв. Зараз розглянемо кожен образ у "багатошаровому" сприйнятті.
Вікторина "чотири кроки", але інформація супроводжується зображенням героя міфу. У пошуку відповіді, будьте уважні й до зображення. Прислухайтеся до своїх емоцій.
Дослідницька робота в групах ( по 4 учні)
Завдання для роботи в групах:
Визначте тему, ідею твору
Які емоції переважають у творі?
Перелічіть образи, які зустрічаються у творі.
Вкажіть на 4 факти із життя героя
Іо
1. Донька аргоського пануючого Інаха.
2. Мандрувала по Греції, Азії, Єгипті, де народила сина Епафа - родоначальника багатьох героїв (Персей, Одіссей і ін.).
3. Шанувалася в Єгипті під ім'ям Ісіди.
4. Під час своїх мандрівок зустріла прикутого до кавказьких скель Прометея, який передбачив велику майбутність нащадкам її й Зевса.
5. Вкажіть на 4 факти із життя героя
Гермес
1. Син Зевса й Майї, однієї з дочок Атланта, породжений нею в Аркадії.
2. Саме він веде богинь Геру, Афіну й Афродіту на суд Паріса.
3. Захищає героїв: Персею вручає меч для вбивства Медузи, Одіссею відкриває таємницю чарівної трави, щоб урятуватися від чаклунства Кирки й т.д.
4. Посередник між світами життя й смерті, так само як і посередник між богами й людьми.
6.Вкажіть на 4 факти із життя героя
Зевс
1. Він належить до третього покоління богів.
2. Ім'я його означає "світле небо". Етимологія слова зв'язувалася з коріннями грецьких слів "життя", "кипіння", "зрошення", "те, через що існує".
3. До своїх коханих з’являвся у вигляді прекрасного золотого дощу, то із блискавками й громами, то обернувшись биком, то в образі лебедя.
4. Батько богів і людей, глава олімпійської родини богів.
Асоціативна зарядка. Скласти асоціативний ряд до слова «мужність», записати його на дошці.
Мужність - подвиг, відвага, рішучість, сміливість, розум.
Чи можемо ми назвати Прометея мужнім?
Учитель. Отже, стає зрозумілим, що однобоко судити про богів та й про людей також було б великою помилкою. Для всіх характерно робити помилки, виправляти їх, переживати через скоєне. Так чому образ Прометея несхожий на інші божественні образи?
Есхіл створив свій образ Прометея, якого раніше оцінювали зовсім по-іншому.
Закріплення вивченого матеріалу
- Як ставиться Гефест до доручення Зевса?
- Як Влада оцінює коливання Гефеста?
- Як виправдовується Гефест?
- Чим Гефесту дорікає Влада?
- Як характеризує Владу відповідна репліка?
Влада жорстока: "прибий міцніше", "стисни міцніше". "Тепер шипом залізним і безжалісним / йому з розмаху, із силою груди наскрізь проткни".
А Гефест жаліє Прометея: " Прометею, я плачу про лихо твоє!". Він засуджує Владу: "Слова твої жахливі, як вигляд твій"; квапиться піти - йому нестерпно бачити прикутого Прометея.
- Як розкривається Прометей у монолозі?
- На чиїй стороні симпатії хору?
"Завісою туману сльози / Мені огортають очі: / Гірко дивитися мені, як тіло твоє / Сохне в ланцюгах сталевих, / До каменю прикуте ганебно". Хор нудиться, страшиться й радить Прометею не бути зухвалим, "притримати мову", тому що "Непохитне серце Зевса, Тверде і тверде і породжене Кроном". Хор засуджує Зевса, тому що він править, "законів не відаючи". Зевс, з погляду хору, упертий і дикий, злісний, рад іє чужому лихові.
Прометея турбує не стільки сама страта, скільки її ганьба: "Адже я на потіху заклятим ворогам повішений!" Але він впевнений, що Зевс зніме пута, тому що Прометей знає, що може позбавити Зевса влади, і цю таємницю Зевс захоче довідатися. Прометей сподівається, що Зевс зм'якшиться й поспішить до нього.
- На чиїй стороні в боротьбі титанів з олімпійцями спочатку виступав титан Прометей і чому перейшов на іншу сторону?
- Чи можна вчинок Прометея назвати зрадництвом?
- У чому обвинувачує Прометей Зевса?
- За що Зевс мучив Прометея?
- Згадайте сказання про потоп. Як Прометей врятував людей?
- Як закінчується монолог Прометея?
Прометей сподівається, що його мукам прийде кінець, якщо Зевс поступиться.
- Яким є Прометей у Есхіла?
У Есхіла Прометей уже не лукавий ошуканець, а борець проти несправедливої влади. Він - найдавніший герой, що несе людям "мистецтва", йде заради людей на обман, на відкриту непокору верховному богові й страждання. Але Прометей внутрішньо тріумфує над Зевсом, тому що знає його таємницю. А як Есхіл оцінює ці якості Прометея?
Після того, як Есхіл створив цей образ, до Прометея стали ставитися як до мудрого захисника роду людського, борця зі злим правителем. І в європейській культурі він став символом тиранобор ства. Тільки помітьте: Прометей бореться не проти богів взагалі (адже він і сам бог), а конкретно проти Зевса і його необмеженої влади.
(Презентація ілюстрацій до міфу про Прометея)
Словникова робота
Трагедія- драматичний твір, який ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості, що прагне максимально втілити свої творчі потенції, з об'єктивною неможливістю їх реалізації.
Комедія- (грец. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) — драматичний твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині.
5.Ситуативне завдання.
- Уявіть себе на місці Прометея. Як вчинили б ви?
- Чи можна виправдати богів, які не поважають людський рід?
- Які риси характеру притаманні Прометею?
ІІІ. Адаптивно-перетворюючий етап.
Креативне завдання.
- Спробуйте оцінити своє самопочуття після прослуханого та дослідженого. Заповніть таблицю, закінчивши речення. (Додаток 5)
Складання сенканів.
- Пригадайте за пам’яткою, як складають сенкани
(Додаток 6).
V. Системно-узагальнюючий етап.
Коментатор мудрих думок.
- Ось ми і підійшли до найважливішого – підведення підсумків. Тож пропоную до вашої уваги добірку повчальних сентенцій, які, на мою думку, стосуються проблематики вивченого твору. Який із даних висловів стосується особисто ваших вражень?
*Життя таке коротке! Поспішайте робити добро!
*Життя людини мусить бути повноцінним!
*Будь гідним імені людини!
*Призначення людини – бути Людиною!
*Нащо нас мати привела? Лиш для добра!
2. Асоціативне малювання.
- Давайте «намалюємо» словами асоціативні ряди. Тож які вони – герої нашої повісті?
Зевс- …
Прометей- …
Гефест- …
Іо- …
Океаніди- …
Заповнення «Карток самооцінки».
Рефлексія.
- Пропоную вам взяти участь у самодослідженні. Вам треба продовжити речення.
Я переконаний, що добрі вчинки роблять людину…
5. Життєпис словом.
- Отже, без чого не народжується літературний шедевр? (Діти висловлюють власні міркування)
- Правильно, без фантазії, уваги, доброго ставлення до навколишнього світу. Пам’ятайте про це, і, можливо, ви напишете чудову нову історію, ще ніколи ніким не розказану.
Домашнє завдання: вивчити визначення комедії, трагедії, довести, що твір Есхіла «Прометей закутий» - трагедія.
«Формування емоційного інтелекту в парадигмі сучасного метакогнітивізму на уроках світової літератури»
«Формування емоційного інтелекту в парадигмі сучасного метакогнітивізму на уроках світової літератури»
Підписатися на:
Дописи (Atom)